Инициированный местной властью проект сбора и переработки коммунальных отходов поддержал Европейский банк реконструкции и развития. (укр.)
На "вiдходний пирiг" багато претендентiв У Харкова з'явився реальний шанс цивiлiзовано розв'язати давно наболiлу проблему збору та переробки комунальних вiдходiв. Інiцiйований мiською владою проект знайшов пiдтримку у Європейського банку реконструкцiї та розвитку. Згiдно з попередньою домовленiстю, мiсто може розраховувати на кредит у кiлька мiльйонiв нiмецьких марок, якщо на дiлi доведе серйознiсть своїх намiрiв. Днями до мiста прибула поважна делегацiя вищезгаданої фiнансової установи, яка i визначить ступiнь готовностi харкiвських комунальних служб до реалiзацiї попередньо узгоджених планiв. Йдеться про спорудження екологiчно чистого виробництва з переробки побутових вiдходiв, а також цивiлiзованiшого їх збору. Продукцiя, що випускатиметься на цьому пiдприємствi, швидко окупить затраченi на його будiвництво кошти. А в майбутньому служитиме постiйним джерелом додаткового прибутку для комунальної галузi в цiлому. Але не все так просто, як може видатися на перший погляд. Захiднi iнвестори традицiйно орiєнтуються на дiлових партнерiв, якi можуть чiтко поставити питання i професiйно довести свої потенцiйнi можливостi. Харкiвськi ж пiдприємцi вже так пристрастилися до усiлякого роду пiдводних течiй, що не здатнi вести прямий i вiдвертий дiалог. Бiльшiсть з них прагне за будь-яку цiну вiдiрвати собi шматок iнвестицiйного пирога, щоб потiм використати на свiй смак i розсуд. Тому як тiльки на харкiвському горизонтi з'явилися призначенi для комунального проекту грошi, на мерiю обрушилася лавина листiв, дзвiнкiв та скарг. Причому в атаку пiшли не тiльки фiрми та установи, а й "завербованi" ними депутати i чиновники. Схоже, знаючи українськi особливостi полювання на захiднi грошi, Європейський банк профiнансує роботу в Харковi не мiсцевих, а iноземних будiвельникiв. До того ж останнi, крiм сучасних технологiй, можуть запропонувати i власнi кошти. Це реально хоча б тому, що з наступного року на теренах Харкiвщини почне дiяти закон про пiльгове iнвестування, який вже встиг заiнтригувати не одну захiдну фiрму. Проте Харкiв стане чистiшим тiльки у випадку, якщо гарантом повернення комунального кредиту погодиться виступити Кабмiн. Причому не стiльки погодиться, скiльки захоче повернути багатообiцяючу iдею її авторам. В iсторiї першої столицi вже не раз траплялися випадки, коли регiональнi проекти, що фiнансуються iноземними iнвесторами, без пояснень привласнював собi Київ. Лариса САЛІМОНОВИЧ.
Україна молода 18/11/99
