9 декабря исполняется 40 лет со дня открытия Киевского Дворца спорта. (укр.)
Будь-який спортсмен з ностальгією, а деколи і зі сльозами на очах згадує спортивну арену, з якою у нього пов'язані спогади про тріумф. У ці дні святкує своє 40-річчя Київський Палац спорту. За час, що минув з 9 грудня 1960 року, коли в столиці було відкрито спортивний палац, він став рідним не лише для спортсменів, а й для уболівальників і журналістів.
На ті часи споруда імені Микити Хрущова біля Черепанової гори була досить унікальною за архітектурним рішенням. Чого тільки вона не побачила за ці роки! Було тут понад 4000 концертів, пленуми Компартії України і всесоюзний з'їзд колгоспників. Спортивні журналісти апелюютть іншими цифрами: 16 чемпіонатів світу, 22 чемпіонати Європи, 42 чемпіонати Союзу, 26 єврокубкових матчів, а загалом - 430 турнірів з 24 видів спорту. Красномовна статистика лише підтверджує багатоплановість цієї арени. Уболівальники пам'ятають тут запеклі баталії з хокею, фігурного катання, гандболу, важкої атлетики, спортивної і художньої гімнастики, баскетболу.
У 1989 році Палац спорту одержав право стати самостійним госпрозрахунковим підприємством, а у 1992 став колективним орендарем споруди. Вихід із державної системи дав результат уже у перші роки. Колись перебуваючи лише на дотаціях, з перших років незалежності колектив Палацу зміг стати прибутковим. Чи виграв від цього спорт? Так, адже за словами директора Віктора Ткаченка, пряме призначення арена виконує на всі сто відсотків. Інша річ, що у Держкомспорті не завжди могли розібратися, що у певний термін треба класти у Палаці спорту: чи лід для хокеїстів-фігуристів, чи паркет для баскетболістів-гандболістів. З 1995 року колектив став акціонером Палацу спорту, перетворившись у закрите акціонерне товариство. У підсумку - збиткове колись підприємство здатне давати прибуток у держбюджет, при цьому деколи йдучи на поступки бідним федераціям з різних видів спорту. І хоча всі заходи Палацу спорту вже розписано на багато місяців уперед, ця арена все ж залишиться спортивною.
Ігор Корольов.
Инф. газеты "Україна молода".
