В галерее "Современная и старинная икона" открылась персональная выставка живописных и графических работ киевлянина Владислава Яворского "Евангельские мотивы". (укр.)

Він почав з того, що створив простір - дивне, неймовірне Місто, яке мерехтіло червоним і зеленим і нагадувало морську безодню, заповнену невідомими науці, але цілком життєздатними істотами (Яворський - біолог за освітою). Поступово з'явилися перші справжні, "законні" мешканці - тіні людей і тварин, які блукали заплутаними вулицями, або (швидше) - дозволяли цим вулицям рухатися і нести їх на собі. Це було моторошно й захоплююче. Потім - на певний час - художник нібито зник. Чому і куди - з'ясувалося лише зараз, коли з'явилися "Євангельські мотиви".

Для Владислава Яворського "Євангельські мотиви" - роздуми й справи, до яких треба довго готуватися. Він не просто "ілюструє" обраний загальновідомий сюжет, а й намагається розкрити, розшифрувати його - шанобливо й сміливо одночасно. Досвід ХХ століття, що минає, несподівано поєднується у "Євангельських мотивах" із досвідом особистим. Звернення до складних філософських проблем набуває відтінку сповіді. Саме тому твори Владислава Яворського вражають своєю людяністю, безпосередністю та пронизливою гостротою ("Втеча до Єгипту", "Ангел над Каневом"). Одночасно напружений "мерехтливий" колорит живопису зіставляється у Євангельських мотивах" із вишуканою декоративністю графіки, не заважаючи цілісності циклу - і виставки.

Складність, багатошаровість і багатозначущість сюжету несподівано поєднується із лаконізмом і стриманістю оповіді. В своїх творах (перш за все живописних) Владислав Яворський обмежується лише необхідними деталями, але надає їм особливої вагомості - і майстерно досягає потрібного йому враження. Граничний трагізм ("У Гефсиманському саду", "Розп'яття") поєднується в "Євангельських мотивах" із урочистою піднесеністю ("Ісус та апостоли", "Юрій Змієборець"). Оксана Ламонова, мистецтвознавець. Инф. газеты "Україна молода".