На Донецком металлургическом заводе было обновлено электросталеплавильное производство, которое теперь полностью может обеспечить потребности Украины в специальных высококачественных марках стали, в том числе и нержавеющей. (укр.)
"Транснаціональна група ІСТІЛ за чотири роки вклала сюди $85 мільйонів і створила найсучасніший у Східній Європі міні-металургійний завод".
Так Мохаммад Захур, голова спостережної ради, представив журналістам сталеплавильний комплекс на технологіях світового рівня, який випускає до 80 тисяч тонн сталі на рік. Ми побачили в дії дві електропечі, піч-ківш, машину безперервного лиття заготовок, вакууматор і газоочистку, яка зберігає чистим повітря міста. Вітчизняного устаткування, на жаль, мало: прокатні валки СКМЗ, та величезний обдирний верстат нового покоління, виготовлений на Краматорському заводі важкого машинобудування.
Процес народження якісних сталей вражає інтелектуальністю. Тут працівники, а їх 1850 чоловік, практично всі - оператори, які "грають на клавішах, на елетроніці". А сталеві заготовки на складі можна порівняти з посудом на кухні в хорошої господарки. Напевно вони оброблені ще чистіше. Їх купують такі вимогливі споживачі, які "Дженерал Моторз", "Дженерал Електрік", Англія, Канада. До речі, приймання якості донецької продукції веде не державна, а незалежна швейцарська фірма. Звісно, вона дорожить своєю інспекторською честю на світовому ринку. Брак не проскочить.
На тих же умовах заготовки розходяться по Україні. "Ми запровадили західну систему, - говорить пан Захур. - Українським машинобудівним заводам, у яких виникли труднощі через брак коштів, ми продаємо сталь на виплат. Підтримуємо своїх клієнтів". Так само, по-добросусідськи, ІСТІЛ працює з іншими власниками старого ДМЗ. Загальні комунікації заводу, транспортні й механічні служби швидко оновлюються.
І тут виникає серйозна проблема. Компанія справно платить податки до бюджету. Як великий експортер металу приносить Україні валюту. Але неналагоджені фінансові відносини з державою дедалі більше гальмують роботу підприємства. Бюджет не відшкодовує належний експортерам податок на додану вартість. Величина неповернених коштів за сім сімяців досягла вже 25 мільйонів гривень. Для міні-заводу це дуже відчутно. Донецькі металурги задихаються без обігових коштів. "Якщо відсутність гривень на оплату сировини змусить нас скорочувати експорт, - говорить пан Захур, - то Україна втратить валюту. У нас уже зараз комплекс, над яким ми працювали чотири роки, простоює".
Володимир Селезньов. Донецьк.
Инф. "Рабочей газеты".
