Национальной премии имени Тараса Шевченко исполнилось четыре десятилетия. (укр.)
Вік, гідний поваги, а з огляду на те, що за останні десять дуже складних для країни років ця відзнака утримала першу партію серед численних новостворених премій та премійок, і поготів. Кардинальних змін вона зазнала лише два роки тому. Та й то, ця кардинальність скидалася більше на формальність: указом Президента України Леоніда Кучми з 1999 року Державну премію України ім. Тараса Шевченка було перейменовано в Національну премію ім. Тараса Шевченка.
Голова відповідного комітету, відомий літературознавець Іван Дзюба, завжди і скрізь наголошував на необхідності підтримувати престиж цієї відзнаки саме об'єктивними рішеннями. Відтак, навіть не зважаючи на неймовірні за своїм вседержавним розмахом інтриги, до списку шевченківських лауреатів, за великим рахунком, - жодних претензій. Найвищою державною премією в галузі культури і мистецтва в різні роки були відзначені Олесь Гончар і Павло Загребельний, Богдан Ступка і Микола Мащенко, Євгенія Мірошниченко і Володимир Чепелик... З усього, в майбутньому цей список поповнюватиметься повільніше: ще в 2000 році Шевченківської премії були удостоєні дев'ять осіб, а вже в цьому - лише чотири. Зменшення кількості номінацій, на думку пана Дзюби, також прислужиться престижу найголовнішої державної премії. До речі, фінансова винагорода шевченківським лауреатам - у цьому році вона склала 50 тисяч гривень - для засновників численних недержавних премій так і залишається недосяжною.
За сорок років ця премія стала уособленням відповідальності перед часом, праці, освячені Шевченковим ім'ям, слугують еталоном художності, самобутності, професіоналізму. З нагоди ювілею премії 11 травня в Спілці письменників відбулася зустріч літераторів, котрі були удостоєні звання лауреата Національної премії.
Людмила Олтаржевська.
Инф. газеты "Україна молода".
