Сотрудники Харьковского управления СБУ обнаружили солидную партию лекарств, применение которых могло лишить жизни не одного человека... (укр.)
Понад дві тисячі упаковок цисплатіну обласний онкодиспансер отримав від Київського інституту онкології ще на початку зими. Але використати їх за призначенням фахівці так і не ризикнули. По-перше, дорогі сильнодіючі препарати були доставлені без сертифіката якості, що суперечить усім канонам медичної практики. А по-друге, у флаконах лікарі помітили нерозчинний осад, який при введенні міг викликати закупорення кровоносних судин і призвести до летальних наслідків.
Керівники онкодиспансеру не раз зверталися до столичної установи з проханням роз'яснити ситуацію і вислати до сумнівної партії відповідні документи. Але ніякої реакції з Києва не послідувало. Це дивно хоча б тому, що, згідно з існуючою в Україні системою, лікарі мусять щодня звітувати про кожну використану пігулку, куплену за державний кошт. У випадку ж з цисплатіном, йдеться про партію загальною вартістю 200 тисяч бюджетних гривень. (До того ж, якщо вірити даним на упаковці, сумнівні ліки були виготовлені ізраїльською фірмою "Тева", що ще більше ускладнює справу).
Безвихідь, у яку потрапили харківські медики, врешті-решт стала відомою і обласному управлінні СБУ. А з його подачі - державній інспекції з контролю за лікарськими засобами. Проведений фахівцями аналіз лише підтвердив наростаючу тривогу: ліки дійсно приховують у собі смертельну небезпеку. Причому, підозрілий осад було виявлено буквально в кожному флаконі.
Держінспектори наказали онкологам повернути лікарські засоби постачальнику як такі, що вимагають негайної утилізації.
Але питання залишилися. Наприклад, як той же цисплатін потрапив в Україну без сертифіката якості та ввізного контролю? І чи дійсно він був встановлений за кордоном? Сьогодні кустарне виробництво в Україні набуло вже такого розмаху, що під "Теву" в малопристосованому підвалі міг працювати будь-хто. Але якщо ізраїльська адреса дійсно виявиться фіктивною, управлінці шукатимуть не лише таємних фармвиробників, а й кошти регіональної казни, витрачені на придбання цього препарату. До того ж в аналогічний спосіб постачальники центру могли підставити не лише онкодиспансер Харкова.
Сьогодні київську частину резонансної справи ведуть співробітники центрального апарату СБУ. Їм якраз і належить розставити усі крапки над "і". Тим більше, що факт нераціонального використання Інститутом онкології бюджетних коштів області підтвердився не лише у випадку з цисплатіном.
Цього ж року до Харкова надійшло майже дев'ять тисяч упаковок фторурацилу. Тоді як диспансеру сповна вистачило б кількості, в три рази меншої. Навіщо купувати надмірну кількість саме цих препаратів, коли бракує інших, - теж непросте запитання.
Лариса Салімонович. Харків.
Инф. газеты "Україна молода".
