Сегодня, 19 сентября, в Доме кино Киев будет прощаться с режиссером Леонидом Осыкою. (укр.)
Відомий український режисер помер у понеділок, 17 вересня. Вісім років тяжкої хвороби передували цій втраті, гіркоту і непоправність якої відчуває зараз і ще неодноразово відчує український кінематограф.
Леонід Осика народився 8 березня 1940 року в Києві. Закінчив ВДІК, його активна творча діяльність почалася в 1965 році, коли Леонід Михайлович зняв свій перший фільм - "Та, що входить у море". Потім були "Хто повернеться - долюбить", "Камінний хрест", "Захар Беркут", "Тривожний місяць вересень", "Море", "...Якого любили всі", "Увійдіть стражденні"... Свою останню стрічку "Гетьманські клейноді" за повістю Бориса Лепкого "Крутіж" Леонід Осика зняв у 1993 році. Саме за неї та за низку інших картин у 1997 році Леонід Осика був удостоєний Державної премії ім. Тараса Шевченка. А всього на рахунку режисера Осики - 14 фільмів, які відбулися, і кілька, що так і залишилися в планах. Маючи на руках готовий сценарій "Олекси Довбуша", Осика так і не зміг розпочати зйомки, разом з Лесем Сердюком почав знімати картину "І не введи у спокусу", але процес через брак коштів призупинився...
Прощання з Леонідом Осикою відбудеться сьогодні в Будинку кіно о 12:00. Уже зараз на адресу Спілки кінематографістів, яка взяла на себе всі витрати, пов'язані з похованням, надходять телеграми-співчуття. В одній із таких, підписаній головою Комітету ВР з питань культури і духовності Лесем Танюком, є, зокрема, і такі слова: "Творчість Леоніда Осики не потребує чергових фраз, високих епітетів похвали - його фільми мають іншу, невмирущу вартість і давно посіли своє місце на шкалі кінематографічних цінностей. Він умів працювати легко і захоплено, немовби не помічав тих перепон, докучливих ідеологічних шаблонів, які намагалися нав'язати партійні чиновники.
Усвідомлення реальності смерті цієї унікальної особистості є трагедією для українського кіномистецтва і особистою драмою кожного з нас.
Мусимо вірити, що, не дивлячись на цілком очевидну інфляцію культури і духовності, незважаючи на сумну домінанту меркантильності над поетичним мистецтвом, Леонід Осика залишиться назавжди".
Людмила Олтаржевська.
Инф. газеты "Україна молода".
