14 января в Верховной Раде Украины по инициативе народного депутата Анатолия Толстоухова состоялся День правительства, посвященный вопросам выполнения законодательства по мининимизации убытков от разрушительного действия паводков и наводнений, защите населенных пунктов, народнохозяйственных объектов и земель от разрушительного воздействия воды. (укр.)
Одним з найбільш небезпечних проявів шкідливої дії вод в Україні стали катастрофічні паводки, повені та підтоплення території. Ці проблеми є притаманними майже для всієї території України, і саме паводки і підтоплення завдають найбільше збитків людям, економіці та навколишньому середовищу. Соціально-економічні збитки від цих явищ становлять близько 220 млн. гривень, а екологічні збитки - близько 77 млн. грн. За даними Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, тільки на Закарпатті паводками 1998-2001 років було зруйновано 4908, пошкоджено 21227 житлових будинків. Знищено 66 км гідрозахисних споруд, 75 мостів, виведено з ладу сотні кілометрів доріг й інші життєво важливі об'єкти.
Серед причин збільшення надзвичайних ситуацій, пов'язаних із шкідливою дією вод, вчені називають зміни кліматичних умов, антропогенну діяльність, не останню роль відіграє і порушення вимог екологічного законодавства України. Вчені й досі не дійшли одностайного висновку що є основною причиною катастрофічних повеней на Закарпатті: природні чинники чи зміни навколишнього середовища, обумовлені господарською діяльністю людини. Але з упевненістю можна сказати, що окрім гідро-кліматичних умов, людська діяльність також є не останнім фактором, що впливає на обсяги збитків. Це і суцільні вирубки лісу на гірських схилах, видобування гравійно-піщаних матеріалів, безсистемна забудова заплав гірських річок, недостатня кількість захисних споруд.
Не менших збитків завдає природне і техногенне підтоплення земель, від якого на площі 143 тис. кв. км страждає населення понад 500 міст і селищ міського типу, 1127 сільських населених пунктів. Підтоплені площі складають 23% загальної площі держави. Щорічні економічні збитки від підтоплення території оцінюються у 2,2 млрд. гривень. Підтоплення територій провокує активізацію таких процесів як зсуви, просідання грунту тощо. Причинами підтоплення є гідрогеологічні умови, нераціональне зрошення, втрати у водонесучих мережах, гнірничодобувні роботи. Особливу небезпеку створює застосування так званої "мокрої консервації" шахт.
Базою для розв'язання зазначених проблем є Закон "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства України", складовою якого є Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року (схвалена Постановою КМУ від 26.07.2000). Обсяг виконання Комплексної програми за 2001-2002 роки склав лише 25%, а у 2002 році - тільки 7% від запланованого. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 затверджено Програму комплексного противопаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року. Роботи з виконання цієї Програми у 2002 році профінансовані з Державного бюджету лише на 10%.
Для зміни ситуації з виконанням зазначених програм необхідна зміна економічних пріоритетів у державній політиці на еколого-економічні. На цьому у своєму виступі наголосив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, голова Всеукраїнської екологічної Ліги А. Толстоухов. Зокрема, він вніс пропозицію щодо проголошення 2004 року в Україні роком охорони навколишнього природного середовища. На наступних парламентських слуханнях, присвячених проблемам підтоплення, що відбудуться у лютому, А. Толстоухов запропонував "зробити акценти саме на перевірку виконання програм, на контроль як урядовцями, так і на регіональному рівні так і, зокрема, прокуратури".
По материалам прес-службы Всеукраинской экологической лиги.
