7 декабря в Киеве состоялось пятое заседание Украинского клуба, на котором обсуждалась тема "Политико-экономическая ситуация: угроза кризиса и пути ее преодоления". (укр.)
Відбулося п'яте засідання Українського клубу - діалогового майданчику, створеного з метою експертування найбільш гострих проблем суспільного розвитку. Темою для розгляду стали загроза економічної кризи в Україні та пошук шляхів її подолання. У цьому контексті піднімалися також проблеми впливу політичної кризи та геоекономічних факторів на економічну ситуацію в країні, участь економічних суб'єктів у формуванні політичного порядку денного, а також проблема вибору економічної моделі - відновлюваного зростання і наздоганяючої модернізації чи структурної перебудови та випереджаючого розвитку.
Експерти пропонували оцінити політико-економічну ситуацію під різними кутами зору, зосередившись на п'яти основних питаннях:
- на соціально-економічних наслідках передвиборчого популізму, політизації економічних відносин і політичної конфронтації;
- на вирізненні власне економічної кризи та спекуляцій навколо неї;
- на можливості виникнення у виборчому циклі 2004-2006 рр. нових альтернативних моделей економічного розвитку;
- на визначенні антикризових заходів, що їх необхідно вжити уряду та бізнесу;
- на виокремленні і кристалізації позиції власне національного бізнесу.
В ході обговорення думки експертів розділилися. Частина експертів розглядає економічну кризу як одну з передвиборчих технологій. Інші учасники засідання наполягали на існуванні в Україні не стільки кризи, скільки кризових явищ. Підґрунтям для такого висновку стало твердження про те, що монетарну та фіскальну системи закладали ще до виборів 2004 року. Тому, наприклад, виборча інфляція є не системним явищем, а продуктом безвідповідальної поведінки посадовців.
На противагу цьому була висловлена думка про існування кризи моделі розвитку української економіки. Були також названі макроекономічні передумови цього:
- панування експортної моделі зростання при обмеженості внутрішнього ринку;
- відсутність кооперації між малим і середнім та великим бізнесом;
- конфлікт між бізнесом і фіскальною сферою;
- відсутність інструментів підтримання та становлення бізнесу;
- нерівні умови, щодо залучення фінансових ресурсів в різні сектори економіки.
Нагальним питанням сьогодення є розв'язання суперечностей, що виникли останнім часом в сфері економічних відносин, причому у такий спосіб, щоб не зруйнувати потенціал якісного розвитку.
Крім того, висловлювалася думка, що на сьогодні в Україні має місце не стільки економічна криза, скільки негативні явища економічного характеру, зумовлені кризою очікувань. Скорочення заощаджень у банках, підвищення попиту на валюту, локальне зростання цін тощо, були спровоковані кризою довіри громадян до держави, управлінським волюнтаризмом та екстенсивним типом економічного зростання, що ґрунтувався переважно на експорті, на сприятливій кон'юнктурі зовнішніх ринків. Остання обставина зумовила дисбаланс у розвитку зовнішнього і внутрішнього ринків, не давала можливості розвиватися внутрішньому потенціалу країни. Наголошувалося на необхідності соціального та політичного вирішення проблеми кризи очікувань.
Узагальнюючим висновком стала така теза: важливою умовою для виходу з кризової ситуації має стати продукування урядом і представниками Верховної Ради нових політичних і управлінських сигналів про мораторій на санкції по відношенню до представників бізнесових структур за не/підтримку того чи іншого кандидата, а також про готовність нового уряду зосередитись на виконанні суто економічних і управлінських завдань.
У свою чергу, представникам українського бізнесу доцільно оприлюднити власну позицію стосовно економічної політики держави і виходу з політичної кризи. Зокрема, потрібно скористатися міжнародною увагою до України та ініціювати міжнародний діалог з приводу нових геоекономічних перспектив України, моделей та форми співпраці України та українського бізнесу з країнами Євросоюзу та Росії, з міжнародними інвесторами.
Нарешті, учасники акцентували увагу на необхідності розширення формату політичного діалогу з метою забезпечення компромісу між основними політико- економічними групами. Тільки формування трикутника "держава (політики) - бізнес - суспільство" може відкрити дорогу для практичної реалізації ідеї "Пакту стабільності та розвитку" в Україні.
Стати на шлях "деполітизації" економіки потрібно негайно, не очікуючи завершення президентських виборів. Публічне висловлення позиції з боку суб'єктів, які вважають, що економіка не повинна ставати заручником політичної кон'юнктури стане сигналом який, політики не зможуть проігнорувати. Тільки активні дії зацікавлених суб'єктів змусять кандидатів в президенти реагувати не лише на соціальні проблеми, але і на потреби економіки та інтереси здорового українського бізнесу.
У засіданні взяли участь: Ярослав Жаліло (Центр антикризових досліджень), Володимир Лупацій (ЦСД "Софія"), Андрій Єрмолаєв (ЦСД "Софія"), Володимир Фесенко (Центр прикладних політичних досліджень "Пента"), Сергій Дацюк (Корпорація "Гардаріка"), Євгеній Копатько (Донецький інформаційно-аналітичний центр), Іван Полтавець (Інститут економічних досліджень), Сергій Громов ("Україна і світ сьогодні"), Мішель Ласкін (економіст), Олег Мінгальов (соціо-філософ), Олександр Сичов (Центр соціальних і політичних комунікацій), Станіслав Романенко (Центр антикризових досліджень), Валентин Калецький (Громадська рада України), Володимир Дубровський (Центр соціальних і економічних досліджень), Тантелі Ратувухері (аналітик Укрсоцбанку), Оксана Бєлякова (консультант-політолог).
По материалам пресс-релиза Украинского клуба.
