Министр юстиции Украины Александр Лавринович подтвердил, что некоторое время использовал служебный автомобиль, украденный в Германии. Немецкий собственник авто заявил, что имеет правовые основания требовать его возращения. (укр.)
Автомобіль Mercedes Benz GL 420 з номером кузова WDC164821A522903, який 2010 року був конфіскований в Україні на користь держави, згідно з німецьким законодавством залишається власністю Mercedes Benz Bank. Ця дочірня фінансова установа концерну Daimler видає кредити на купівлю автомобілів Mercedes та здає їх у лізинг. Позашляховик класу "люкс" два роки тому був проданий в Україні зловмисниками, які взяли "Мерседес" у лізинг на підставну фірму у Німеччині. Напередодні Нового року міністр юстиції України Олександр Лавринович підтвердив інформацію ЗМІ про те, що машина стоїть у гаражі його відомства.
Речник Mercedes Benz Bank Олівер Вігофські на запит Deutsche Welle відповів, що ця установа у співпраці з правоохоронцями у кожному випадку намагається повернути вкрадені в неї автомобілі. "Утім, достовірної інформації про місцезнаходження згаданого "Мерседеса" поки немає", - зауважив Вігофські. Офіційно німецьку сторону про долю вкраденого авто досі ніхто не повідомив.
Безкоштовно поповнити автопарк іноземними автомобілями українські чиновники можуть на підставі розпорядження Кабінету Міністрів від 2002 року, яке дозволяє передавати транспортні засоби, конфісковані за рішеннями судів, органам влади. Вивезений в Україну шахраями на початку 2010 року автомобіль було передано на баланс Центрального апарату мін'юсту у березні 2011 року. Незадовго до того автомобіль було конфісковано на користь держави за рішенням Ужгородського міськрайонного суду. Підставою для цього рішення був факт порушення митних правил при ввезенні "Мерседеса" в Україну. Олександр Лавринович, посилаючись на це судове рішення, заявив журналістам: перебування розшукуваного автомобіля у гаражі мін'юсту "не суперечить українському законодавству". Міністр навіть дав зрозуміти, що використання конфіскованих автомобілів органами влади є в Україні доволі поширеною практикою.
Не бачить ніякої "крамоли" у тому, що чиновники їздять на конфіскованих автомобілях і колишній заступник міністра внутрішніх справ Геннадій Москаль. Москаль, нині депутат від опозиційної "Народної самооборони", зізнався, що будучи свого часу начальником управління МВС на Закарпатті, теж їздив на конфіскованому автомобілі - нічим не гіршому, ніж у Лавриновича, позашляховику Toyota Land Cruiser. Москаль запевняє, що перед тим, як було ухвалене рішення про конфіскацію незаконно ввезеного на територію України авто, правоохоронці здійснили перевірку, чи не перебуває воно у міжнародному розшуку. "Це треба робити обов'язково. Тоді у нас ще не було доступу до бази даних Інтерполу, нам допомагали словацькі колеги", - пригадує Москаль.
Сьогодні Україна вже є членом Інтерполу, а отримати доступ до всесвітньої бази даних про крадені автомобілі правоохоронці можуть, декілька разів клікнувши мишкою комп'ютера. Отже, постає запитання: чи перевіряли українські правоохоронці перед конфіскацією Mercedes Benz GL 420 наявність цього автомобіля у базі Інтерполу.
Як повідомила начальник управління Державної виконавчої служби Закарпатської області Наталія Панова, у відповідності до чинного законодавства державні виконавці направили до МВС запит, чи не перебуває автомобіль, який підлягає конфіскації, у розшуку. Першого лютого 2011 року від міліції надійшла відповідь: "автомобіль, згідно з даними інформаційної системи "Угон", в розшуку не перебуває". Отже, міліція послалася на систему "Угон", яка містить базу даних лише про автомобілі, викрадені на території України.
Як взагалі опинився в Україні сумнозвісний автомобіль з номером кузова WDC164821A522903? "Мерседес" 18 серпня 2009 року був узятий у лізинг підставною компанією у німецькій землі Баден-Вюртемберг. Компанія була створена шахраями, які за декілька років продали за межами ЄС більше 40 незаконно відчужених у Німеччині авто. За "Мерседес" вартістю 82 тисячі євро шахраї сплатили лише 1100 євро - один місячний платіж за лізинг. Як повідомив співробітник прокуратури Дармштадта Бернд Кункельманн, вже у вересні 2009 року автомобіль був проданий "одній київській фірмі". Така інформація міститься у матеріалах справи проти банди крадіїв автомобілів, яку згодом розгядав суд. За даними української митниці, автомобіль перетнув кордон України у Чопі 16 січня 2010 року. За кілька днів, залишивши автомобіль в Україні, громадянин Німеччини Ґеорґ Ф. повернувся додому. По поверненні до Німеччини він заявив про викрадення "Мерседеса".
На початку листопада 2010 року Ґеорґ Ф. знову з'явився на території України. Митники, перевіряючи документи на кордоні, з'ясували, що за ним числиться автомобіль "Мерседес", який нелегально залишився на території України. На Ф. завели кримінальну справу, що не завадило йому однак безперешкодно поїхати додому. Митники передали справу МВС, за поданням якого суд згодом конфіскував автомобіль. На момент, коли "Мерседес" перейшов у власність українського мін'юсту, члени банди, які продали його в Україні, вже були засуджені судом Дармштадта до ув'язнення терміном від п'яти до восьми років.
Те, що автомобіль не мав права залишатися в Україні без митного оформлення більше десяти днів, не завадило 29 травня 2010 року МРЕВ- 4 міста Києва (реєстраційно-екзаменаційному підрозділу Державтоінспекції) видати новим "власникам" свідоцтво про реєстрацію. Вже першого липня 2010 року "Мерседес" був перереєстрований Львівським МРЕВ. Дарма, що коли десятиденний термін після ввезення в Україну минув, дані на це авто були занесені до спеціальної митної бази порушень. Крім того, на цей момент автомобіль вже півроку як перебував у розшуку у Німеччині, а це означає, що він вже давно був у базі даних Інтерполу. "Внесення до цієї бази даних є справою кількох хвилин. Це робиться одразу, щойно стає відомо про викрадення авто", - пояснили у Федеральному відомстві кримінальної поліції.
Роль реєстраційних органів Державтоінспекції в "легалізації" викрадених за кордоном автомобілів залишається туманною. За словами Геннадія Москаля, така "легалізація" має чималі масштаби. "Ключова ланка при "легалізації" - МРЕВ. Адже саме ця структура, згідно із законом, має перевіряти наявність цілої низки документів, ставлячи авто на реєстрацію. Цього часто не відбувається", - зауважує Москаль.
Представник антикорупційної мережі Transparency International в Україні Олексій Хмара вказує на те, що існуюче законодавство створює для українських чиновників широке поле для зловживань. Хмара зауважив, що міністр юстиції Олександр Лавринович, який через крадений "Мерседес" опинився в епіцентрі скандалу, призначений Президентом Януковичем координатором державної антикорупційної політики. "А значить, він не має морального права мовчати про існуючі корупційні схеми. Або не має права координувати боротьбу із корупцією", - наголошує Олексій Хмара. Про це повідомляє Deutsche Welle.
