В городе Комсомольске на шламохранилище Полтавского горно-обогатительного комбината произошел аварийный прорыв дамбы, в результате чего в Днепр попало около 80 тысяч кубических метров промышленных стоков. (укр.)
У місті Комсомольську на шламосховищі Полтавського гірничо-збагачувального комбінату стався аварійний прорив дамби шламонакопичувача, внаслідок чого в річку Сухий Кобелячок і далі в Дніпро було скинуто близько 80 тис. кубічних метрів стоків з підвищеним вмістом зважених речовин.
Як повідомив 24 квітня кореспонденту "України молодої" заступник начальника Державного управління екобезпеки в Полтавській області Микола Проскурня, котрий минулої п'ятниці побував на місці згаданої НП, зараз ситуація на шламосховищі Полтавського гірничо збагачувального комбінату контролюється, аналогічні "залпи" забрудненої води звідти практично унеможливлені, роботи з відновлення дамби тривають. Водночас фахівці управління екобезпеки продовжують брати проби води з річок Сухий Кобелячок та Дніпра, роблять відповідні аналізи для встановлення масштабів та розмірів завданих цим водоймам збитків.
Причини несподіваного "продірявлення" дамби ще остаточно не встановлені - зараз над цим працюють спеціалісти кількох відомств, у тому числі й правоохоронці. Хоча на закладені ще при проектуванні "вузькі місця", недоліки того ж таки шламосховища, яке зараз займає площу 1200 гектарів і є вельми складною та небезпечною для довкілля гідротехнічною спорудою, екологи звертали увагу вже неодноразово. Саме для того, щоб попередити стихійне руйнування дамби, практично щороку навесні постає питання про дозвіл на скидання у басейн Дніпра, м'яко кажучи, не найчистішої води з цього своєрідного "відстійника". Не був винятком і рік нинішній.
Після одержання такого дозволу від обласного управління екобезпеки у березні ц. р. Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат скинув у Дніпро до 10 мільйонів (!) кубометрів "своїх" стоків. Це, звісно, значно послабило нинішній "несанкціонований" удар після прориву дамби - в іншому випадку всі оті, "зайві", 10 мільйонів "кубиків" (порівняйте їх з 80 тисячами) одномоментно хлинули б у Дніпро. Масштаби подібної катастрофи важко навіть уявити.
З іншого боку, при неодноразовому, так би мовити, самостійному "просочуванні" стоків за межі шламосховища (у народі його називають "хвостосховищем" - від "хвостів" із брудної суміші води з відходами виробництва, які належить десь подіти, "заховати" гірникам) його дамбу не проривало ще ніколи. Минулої п'ятниці це трапилося вперше. Тож і применшувати сумної значемості згаданої надзвичайної події не варто. Принаймні без серйозних висновків, уроків на майбутнє, передусім задля екологічної безпеки всього Придніпровського регіону, нам не обійтися. Василь Неїжмак. Полтавська область. Инф. газеты "Україна молода"
