Из-за особой нелюбви иностранных инвесторов к свободным экономическим зонам Украины, будущее последних выглядит сегодня достаточно проблематично. При деле в нынешнем году останутся лишь те из них, которые смогут аргументировано доказать свою необходимость государству. (укр.)
Визначатимуть коефіцієнт їхньої корисної дії парламентсько-урядові комісії, одна з яких уже відвідала Харків. У тому, як тут запроваджено спецрежим інвестиційної діяльності (СРІД), інспектори не виявили ні кримінальних, ні застійних явищ. А відтак проект першостоличної мерії було залишено в списку помилуваних принаймні до наступної перевірки.
Подовжити СРІДу життя дозволило одразу кілька статистичних показників. Слобідський регіон, як стверджує Держкомстат, минулого року вийшов на перше місце в Україні за темпами приросту інвестицій, у той час коли раніше в цій сфері активно пас задніх. Переважна більшість залучених коштів потрапила до Харкова саме через "режимні" проекти. До того ж, за рік роботи харківська ВЕЗ сплатила податків удвічі більше, аніж недодала у бюджет через надані їй пільги. Підприємства і фірми, які працюють в рамках спецрежиму, не мають заборгованості із зарплати і внесків до Пенсійного фонду.
Ці та інші здобутки ВЕЗ, на думку її основного "опікуна" Євгена Назарова, вже дають СРІДу право на життя. Але його засновникам попри активне зростання кількості учасників поки що не вдалося головне - залучити кошти до машинобудівного комплексу міста. Причин цього кілька. Зависока інвестиційна ставка не дозволяє прийти сюди з грошима вітчизняним партнерам, оскільки бажаючих "засвітитися" з трьома мільйонами гривень сьогодні не густо. З власних міркувань обходять увагою підприємства-гіганти й іноземці. Переважна більшість заводів важкої галузі має державну форму власності, що сприймається західними капіталістами як нонсенс. До того ж, ця галузь випускає стратегічної ваги продукцію, яка весь час ризикує потрапити під дію чергових міжнародних санкцій. І нарешті, всі харківські гіганти є прямими конкурентами іноземних компаній даного профілю. Бути ж чужим серед своїх - доволі невтішна перспектива.
Відштовхують інвестора і суто заводські проблеми. Можна скільки завгодно тішити себе думкою про великий виробничий потенціал машинобудівних заводів, але факт залишається фактом: зношеність їх виробничих фондів перевищує всі світові стандарти. На цих заводах трапляється обладнання, виготовлене ще у минулому столітті. Керують цим господарством здебільшого пенсіонери, серед яких лише одиниці вільно орієнтуються в сучасних економічних відносинах. Ризик такого господарювання поглиблюється тією обставиною, що виробничі цикли "важковиків" складають не менше року. За цей час у нашій державі економічні закони можуть змінитися до невпізнанності. І оскільки йдеться про дуже великі гроші, інвестору є над чим замислитися, що він і робить.
А втім, як стверджує Євген Назаров, майбутнє в харківського СРІДу є. Рада з питань спецрежиму затвердила 22 інвестиційних проекти загальною вартістю майже $70 мільйонів. Приблизно таку суму інвестори вклали в економіку регіону за вісім попередніх років, разом узятих. Якщо Харкову поталанить зберегти цьогорічні темпи росту, то СРІД, на думку п. Назарова, зможе пережити ще не одну управлінську комісію.
Лариса Салімонович.
Инф. газеты "Україна молода".
