Сельское хозяйство Украины должно повышать требования к качеству собственной продукции, а Украина должна как можно быстрее присоединится в ВТО. (укр.)
Ця думка була лейтмотивом круглого столу на тему "Наслідки розширення Євросоюзу для сільського господарства України", який Міністерство економіки, Український союз промисловців та підприємців і Європейська бізнес-асоціація провели 4 липня у Сімферополі.
Сільське господарство України одержить вигоду від розширення Євросоюзу в тому разі, якщо Україні вдасться підвищити стандарти якості сільськогосподарської продукції. Впевненість в цьому висловили Віце-президент Європейської бізнес-асоціації Хорхе Інтріаго і Перший секретар Посольства Республіки Польща в Україні Лех Дземашкевич. Європейський Союз має значно вищі, ніж в Україні, вимоги до якості продукції, і задовольнити їх українським компаніям буде нелегко. Проте підприємства, які торгують з майбутніми членами ЄС і чия продукція вже відповідає європейським стандартам, одержують від розширення ЄС можливість збільшити ринок збуту і скоротити витрати на сертифікацію власної продукції - вимоги ЄС є однаковими на всій його території, тому не потрібно проходити сертифікацію окремо в кожній країні.
Перший заступник Державного секретаря Міністерства економіки Петро Кабан зазначив, що до 2007 року Україна повинна ухвалити близько 7500 нових стандартів, значна частина котрих стосується якості продукції. Це є важливим з точки зору успішної конкуренції вітчизняної економіки на міжнародному ринку після вступу до СОТ. "Участь України у Світовій організації торгівлі є принципово важливою для успішної конкуренції сільського господарства держави, як і інших галузей, на європейському ринку" - наголосив Петро Кабан.
Якщо сільське господарство для України - стратегічна галузь, то необхідно скасовувати пільги і спрямовувати державні дотації суто на підвищення ефективності виробництва та стандартів якості. Як зазначив голова спостережної ради компанії "Союз-Віктан" Андрій Охлопков, результати здійсненого на замовлення компанії дослідження свідчать: держави, в котрих сільське господарство розглядається як важливе джерело зростання національного багатства, скорочують або навіть взагалі ліквідують державну підтримку аграрного сектору. Завдяки жорстким конкурентним умовам сільське господарство стає більш конкурентоспроможним порівняно з аграрним сектором, котрий існує за рахунок дотацій. Досвід Нової Зеландії повністю руйнує міф про те, що сільське господарство не може успішно розвиватися без державної підтримки. В 1984 році Нова Зеландія, на котру припадає третина світового експорту молочних продуктів і половина експорту бараніни, скасувала сільськогосподарські субсидії. В результаті обсяг виробництва в секторі зріс, прибутки збереглися на високому рівні, а частка цього сектору у ВВП країни збільшилася. Напередодні реформи очікувалося, що скасування субсидій виведе 10% фермерів з бізнесу; однак лише 1%, ферм збанкрутіли.
Зараз сільськогосподарська політика Євросоюзу також характеризується скороченням обсягів державної допомоги. З 2004 року планується скорочення всіх прямих платежів у сільське господарство на 3% на рік; завдяки цьому до 2010 року загальне скорочення допомоги аграріям складе близько 20%.
Українському сільському господарству вдасться успішно конкурувати з європейським аграрним сектором в разі, якщо Україна і вітчизняні аграрії ставитимуться до сільського господарства як до ринку, що може і повинен давати прибуток, мати потужну експортну складову і бути джерелом валютних надходжень.
По материалам пресс-службы Кабинета Министров Украины.
