26 октября в Министерстве транспорта и связи Украины состоялась пресс-конференция на тему "100 суден прошло по обновленному каналу Дунай-Черное море. Что в перспективе?". (укр.)
В прес-конференції взяли участь заступник міністра транспорту та зв'язку України В. А. Касапчук, прес-секретар міністра транспорту та зв'язку України К. М.Ремізовський, директор ДП "Дельта Лоцман" В. В.Бездольний, представники засобів масової інформації.
На прес-конференції йшлося про те, що український глибоководний судновий хід (ГСХ) "Дунай-Чорне море" демонструє високу конкурентоспроможність, що підтверджує зростаюча динаміка вантажоперевезень. З часу відновлення ГСХ гирлом Бистре пройшло 100 суден під прапорами 11 держав світу.
Згідно технічних параметрів першого етапу створення ГСХ, його глибини дозволяють пропускати лише судна з осадкою до 5,85 метра. Також, за традицією, контракти з фрахтування суден по перевезенню вантажів укладаються в грудні поточного року - на наступний. Тому значного зростання суднопроходів через український ГСХ без укладання контрактів на 2004 рік не передбачалося.
Прохід суден через відновлений український водний шлях збільшувався з кожним тижнем, що свідчить про значну перевагу українського ГСХ та його високу конкурентоспроможність у порівнянні з аналогічним Сулинським каналом в Румунії. Якщо бізнес-планом передбачалося, що при реалізації проекту на повний розвиток мінімальна кількість суднопроходів за рік буде дорівнюватиме близько 600, то вже за перші 2 місяці суднопроходів здійснено 107, тобто на 7% більше, ніж планувалося у майбутньому.
Основними перевагами українського ГСХ є більш оптимальні пропускні можливості та сучасна система безпеки судноплавства, яка задіяна з першого дня його експлуатації - береговими станціями диференційованої глобальної системи позиціонування (DGPS), береговими навігаційними авто-ідентифікаційними системами (AIS), та автоматизованими радіолокаційними постами.
Пропускні можливості українського ГСХ дозволяють забезпечувати цілодобовий та двосторонній рух суден практично на 90% довжини всієї траси ГСХ. А по Сулинському каналу, по всій трасі рух односторонній, і тільки у світлий час доби, що є обмежуючим фактором для судноплавства та наносить додаткових збитків судновласникам з причин невиробничих простоїв.
Сьогодні роботи в рамках першого етапу проекту продовжуються в частині будівництва захисної дамби та розчистки бровок фарватеру в Кілійському гирлі. Завершується державна експертиза 2-го етапу створення ГСХ "Дунай-Чорне море". І тільки після виконання всіх вимог, згідно встановленої законом процедури, роботи з цього етапу будуть розпочаті. Закінчення робіт 2-го етапу заплановано на грудень 2005 року. До того часу, відповідно до міжнародних вимог, будуть погоджені та офіційно опубліковані постійно діючи правила плавання суден та особливий режим проходження суден у межах Дунайського біосферного заповідника, а також затверджена тарифна політика.
Техніко-економічне обґрунтування українського ГСХ було розраховане на перевезення вантажів у сполученні ріка-море з використанням потенційних можливостей внутрішніх водних шляхів Євразії. Це підтверджується номенклатурою вантажів, які перевозяться з Азербайджану, Казахстану, Росії через Каспійське море, Волгу, Волгодонський канал, Чорне море, румунські та українські канали у сполученні ріка-море по трасі VII Міжнародного транспортного коридору (Дунай-Рейн).
Технічні параметри українського ГСХ "Дунай-Чорне море" на повний розвиток (реалізація І-го і ІІ-го етапу проекту) та організація проходу суден у дельті річки Дунай, дають підстави стверджувати, що Україна своєчасно створила умови для вантажоперевезень по векторам Схід-Захід та забезпечення інтеграції економік Європи з країнами СНД та іншими країнами сходу. А демонополізація відносно здійснення судноплавства у сполученні р. Дунай - Чорне море створила додаткові економічні переваги для подальшого розвитку товарообігу на Євроазіатському просторі.
По материалам пресс-службы Кабинета Министров Украины.
