Система требований и мер по обеспечению погашения должниками просроченной задолженности за иностранные кредиты, привлеченные под государственные гарантии, не совершенна и не эффективна. (укр.)
Такий висновок зробила Колегія Рахункової палати, розглянувши результати перевірки достовірності звітних даних про обсяги заборгованості за іноземними кредитами, наданими під гарантії уряду України, та ефективності заходів щодо її погашення.
Аудитори встановили, що прострочена заборгованість підприємств-позичальників перед державним бюджетом за останні три роки збільшилася у 1,5 раза і наблизилася до 10 млрд. грн.
Відсутність порядку взаємодії державних органів та установ у процесі стягнення простроченої заборгованості, процедурні неврегульованості та тривале затягування застосування до підприємств-боржників всього комплексу заходів значно погіршили перспективу повернення боргів державі.
За останні три роки стрімко зростає кількість банкрутів серед цих підприємств-боржників: визнані банкрутами 20 підприємств з сумою боргу понад 900 млн. грн., з яких щодо десяти судами прийняті рішення про списання боргу через відсутність активів на суму 682 млн. грн.
Неповна координація дій державних органів, а також недостатні повноваження та можливості органів державної податкової служби при здійсненні захисту інтересів держави призвели до численних відмов судів щодо примусового стягнення простроченої заборгованості і на сьогодні таких відмов уже двадцять одна.
Стан розрахунків за гарантованими державою іноземними кредитами погіршується, оскільки вже 22 підприємства-боржники припинили будь-які платежі з відшкодування заборгованості, причому сім з них за весь час дії кредитних угод не сплатили жодної гривні.
Як наслідок, робота щодо погашення боргів за гарантованими іноземними кредитами є мало результативною. При зростанні простроченої заборгованості у 2002-2004 роках майже на $600 млн. органами стягнення забезпечено її погашення лише на $160 млн.
Перевіркою встановлено, що уряд України не забезпечив повну достовірність звітних даних щодо стану розрахунків та заборгованості за гарантованими іноземними кредитами, що негативно впливає на ефективність її відшкодування.
Причинами цього негативного явища є відсутність єдиного нормативного документа щодо особливостей ведення обліку та звітності для всіх суб'єктів цього процесу і, як наслідок, суттєві методологічні розбіжності.
Тим часом пропозиції Рахункової палати, надані Уряду у 2000 та 2004 роках, щодо проведення звіряння цих даних, ще й досі не реалізовані.
В результаті, звітні дані Міністерства фінансів України, Державного казначейства України та Укрексімбанку про обсяги простроченої заборгованості мають суттєві розбіжності.
Наприклад, різниця між обліковими даними Міністерства фінансів України та Укрексімбанку сягає майже $40 млн. або понад 200 млн. грн.
Ще більшими є розбіжності в обліку між Міністерством фінансів України і Укрексімбанку з одного боку та підприємствами-позичальниками - з іншого, оскільки в обліку десяти підприємств-позичальників взагалі відсутня заборгованість перед державою в сумі понад 1,5 млрд. грн., а по двох підприємствах вона відображається у розмірах менших на 22 млн. грн.
Висновок, зроблений за результатами розгляду цього питання, Колегія Рахункової палати надіслала до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України для відповідного реагування.
По материалам пресс-службы Счетной палаты Украины.
