Темой обсуждения в Будапеште министров охраны окружающей среды Украины, Румынии, Словакии и Венгрии были вопросы ликвидации последствий аварии на румынской шахте предприятия Бая-Борша, в результате чего подверглись загрязнению реки Тиса и Дунай. (укр.)
Позавчора до Києва з Будапешта повернувся міністр охорони навколишнього середовища України Іван Заєць, який зустрічався зі своїми румунськими, словацькими та угорськими колегами. За даними агентства "Інтерфакс-Україна", міністри підписали угоду, що передбачає заходи з урятування рік регіону і запобігання аварій, але румуни проігнорували "Інтегральний регіональний проект захисту навколишнього середовища", який передбачає створення "зеленого коридору" біля джерел Тиси. За словами румунського міністра екобезпеки, йому не було відомо про включення цього пункту в проект документа. У свою чергу, представники Угорщини, Словаччини та України звинувачують Бухарест в тому, що під час катастрофи уряд Румунії діяв неефективно та приховував дані про масштаби еклогічного лиха.
Як стало відомо, сторонам таки вдалося домовитися про створення юридичного механізму для притягнення до відповідальності за заподіяну екологічну шкоду сусіднім країнам. До речі, Югославію, яка теж потерпіла від румунської аварії, на зустріч у Будапешт чомусь не запросили.
Україну найбільше непокоять масштабність та тривалість забруднення Тиси. Як повідомили "УМ" у прес-службі Мінекобезпеки, румуни ще й досі не відновили дамбу на водосховищі гірничо-видобувного підприємства Бая-Борша. І це при тому, що жертвами румунської аварії стало не тільки 180 кілометрів річки, а й 5000 гектарів присадибних ділянок, лісів, сільгоспугідь та садів трьох районів Закарпаття. Концентрація свинцю у заплаві перевищує граничнодопустимі норми у 8-10 разів. За методиками, прийнятими в Україні, збитки попередньо оцінюються у 750 тисяч доларів за воду та 5 мільйонів доларів за землю. Щоправда, остаточні висновки можна буде зробити після завершення паводка, кажуть у МінНС.
Чи зможе Україна добитися від Румунії компенсації за завдану шкоду, поки що невідомо. Адже, як з'ясувалося, існуюча правова база щодо транскордонних водотоків, у якій проголошено принцип "забруднювач платить", не передбачає механізмів відшкодування збитків за завдану шкоду. До того ж, румунська сторона не погоджується з оцінками угорських та українських фахівців щодо наслідків екологічної катастрофи. Тому вихід із такої ситуації один - позов до Міжнародного суду. Але це не дешеве задоволення. Одна лише подача позову коштуватиме Україні близько ста тисяч доларів. Лариса ПІВТОРАК. Инф. газеты "Україна молода"
