Летний подъем с нижних позиций рейтинга Андрея Медведева объясняется довольно просто: теннисная Европа переходит на грунтовые корты - любимое покрытие украинского теннисиста. (укр.)
Щосезону, ближче до відкритого чемпіонату Франції, західні інформаційні агентства наново починають розповідати про "київський феномен" Андрія Медведєва. З біографією, переліком титулів та цікавими подробицями з особистого життя. Закономірною послідовністю відрізняється і реакція українців: спочатку ми боїмося наврочити, потім - тихо радіємо. А на шпальтах вітчизняних спортивних видань з'являються традиційні заголовки з набором штампів на кшталт "Повернення нізвідки", "Постання з попелу" тощо. Власне, вдала гра Андрія протягом літа цілком закономірна. В цю пору року тенісна Європа переходить на грунтові корти - улюблене покриття Медведєва.
Уперше зірка українця засвітилася 1991 року, коли шістнадцятирічним пацаном наш співвітчизник виграв відкритий чемпіонат Франції серед юніорів. А вже 1993 року Андрій пройшов до півфіналу справжнього, дорослого "Ролан Гарроса". Водночас на юного вихідця з теренів колишнього СРСР - четверту ракетку світу - звалилося випробовування славою і грошима. Не можна сказати, щоб Андрій його не витримав. Але в еліті тенісу його з тих пір майже не бачили. Втім, поодинокі постріли (у 1994-му, 1995-му та 1997 роках Медведєв вигравав престижний турнір в німецькому Гамбурзі) давали зрозуміти: свій ґрунтовий потенціал талановитий українець ще реалізує.
Час "Ч" настав минулого року. Медведєв, який був десь за першою сотнею рейтингу, несподівано сміливо дійшов до фіналу все того ж відкритого чемпіонату Франції, де він благополучно "злив" такому ж, як сам, "поверненцю нізвідки" - Андре Агасі. Щоправда, зараз Андре утримує титул першої ракетки світу. А Андрій розпочав свій традиційний слалом з підвалів до тенісної еліти. Нинішня його позиція у рейтингу - 26-та. Це при тому, що на початку сезону він традиційно перебував за межами першої сотні.
Головна проблема сьогоднішнього Медведєва - відсутність належної мотивації. Андрій може блискуче переграти елітного тенісиста, якщо йому цікаво. І може поступитися аутсайдеру, якщо нецікаво. Переконавшись у власних силах, українцю іноді просто ліньки повністю викладатися на корті.
У своєму улюбленому Гамбурзі минулого тижня Медведєв дійшов до третього кола, вже відчуваючи в собі "сезонну" силу. Вірогідно, що на пік своєї форми, підкріпленої мотивацією, Андрій знову вийде на цьогорічному "Ролан Гарросі" в Парижі. Принаймні ми на це сподіваємося. Черговий "місячник Медведєва" може подарувати традиційні емоції з традиційними хвилюваннями. Але від того буде традиційно приємно. Василь Самохвалов . Инф. газеты "Україна молода".
