На этот вопрос журналисты смогли получить ответ на брифинге пресс-службы Кабинета Министров Украины, в котором приняли участие Вице-премьер-министр Михал Гладий, Министр аграрной политики Иван Кириленко, заместитель Министра аграрной политики Сергей Рыжук и президент Украинской академии аграрных наук Михаил Зубец. (укр.)
Зокрема, Михайло Гладій повідомив про хід нинішніх жнив, за підсумками яких можна оцінити наявні можливості нашого сільського господарства працювати за ринковими законами. Адже цього літа, завдяки рішучим указам Президента щодо аграрної реформи, Україна вперше жнивує в умовах ринку і приватної власності на землю. Для реформованих на цій основі господарств, в яких селяни мають свої частки землі і власності, створені необхідні умови. 175 млн. грн. виділено з державного бюджету на здешевлення плати за банківські кредити, узяті для проведення польових робіт, заготівлі та переробки продукції. Запроваджені державні заставні закупки стали значною гарантією селянам на ринку зерна від спекуляцій та коливань цін.
Станом на 22 серпня скошено 88% з більш ніж 11 млн. га посівів ранніх зернових, з яких намолочено 19,13 млн. т зерна. Враховуючи добрий стан пізніх зернових, передусім кукурудзи, можна очікувати, що валовий збір зерна в 2000 році буде на рівні минулого року - понад 24 млн. т. Найкращий валовий збір і врожайність цього року має Вінниччина - майже 1,4 млн. т та по 24,7 ц з га. Проблем із продовольчим зерном цього року Україна не матиме, оскільки ціни на внутрішньому ринку нині перевищують світові.
Протягом останніх 25 років Україна 12 разів досягала валових зборів зерна в межах 40 млн. т. Це звична для нас цифра. Проте соціально-економічна криза негативно вплинула як на розвиток сільського господарства, так і на виробництво зерна в цілому. Якщо в 1991-1995 роках його збирали до 38,5, то в 1999 році лише 24,6 млн. т. Найбільший спад виробництва зерна стався в основних зернових регіонах: Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Донецькій і Луганській областях.
Проте нині, завдяки прийняттю указів Президента України, створено усі необхідні передумови для істотного прискорення ринкових перетворень на селі, підвищення ефективності аграрного виробництва та формування ефективного власника. Зокрема, гарантовано цивілізований рух зерна, прозору ринкову інфраструктуру, зниження негативних наслідків сезонних і кон'юнктурних коливань цін на зерно. Розробляються законопроекти щодо підвищення рівня рентабельності та стимулювання його виробництва.
Вперше за останні роки погодні умови липня-серпня ц.р. сприяли позитивному накопиченню вологи в грунті, особливо в південних регіонах, завдяки чому значно збільшені темпи підготовки грунту для сівби озимих. Станом на 22 серпня під озимі зорано вже понад 6,3 млн. га проти 4,7 млн. га торік. Крім того, підкреслив Михайло Гладій, для вирощення високих врожаїв є політична воля приватних виробників, для яких збирати урожай зерна нижче як 30 ц з гектара просто не вигідно.
Використовуючи ці та інші позитивні тенденції, в 2001 році областями прогнозується валовий збір зерна в обсягах 35-40 млн. т. що в півтора раза більше рівня 1999-2000 років, і дасть змогу отримати майже $1 млрд. валютної виручки та 3,5 млрд. грн. прибутку.
Міністр аграрної політики Іван Кириленко повідомив, що програма "Зерно України-2001 р." має 13 науково обгрунтованих розділів, починаючи від заходів щодо удосконалення землекористування, структури посівних площ, насінництва і до чітких розрахунків по забезпеченню села добривами, нафтопродуктами, передбачення ринкової кон'юнктури.
Для вирощення 35-40 млн. т зерна на село необхідно залучити майже 10 млрд. грн. на постійні та змінні витрати. Без допомоги держави у цій справі не обійтися. Насамперед бюджетні кошти мають вплинути на розвиток насінництва та селекції, що дасть змогу забезпечити прорив у значному підвищенні врожайності. Пропоновані розробниками програми заходи державної підтримки зернового виробництва нині активно обговорюються в областях.
Президент УААН Михайло Зубець окреслив важливу проблему погіршення родючості грунтів. Під урожай 2000 року на 1 га ріллі вносили лише 15-18 кг мінеральних добрив проти 140 кг у 1991 році, що в 20 разів менше, ніж у розвинених країнах Європи. Практично не вносяться органічні добрива. До критичної межі скоротились обсяги робіт по захисту зернових від шкідників, хвороб та бур'янів.
Виходячи з науково обгрунтованих розрахунків, економічної та екологічної доцільності необхідно зменшити загальну площу орних земель на 8,6 млн. га, в тому числі в зоні Степу - 4,1, Лісостепу - 3,1, Поліссі -1,4 млн. га. Це дасть змогу зосередити матеріально-технічні ресурси на більш родючих грунтах і за рахунок інтенсифікації виробництва значно підвищити продуктивність полів.
В умовах України посівні площі зернових культур мають становити до 15 млн. га, в тому числі озимої пшениці не менше 40% зернового клину або 6 млн. га, жита, озимого ячменю - 1 млн. га, площі кукурудзи мають становити 1,5-2 млн. га, ярого ячменю, культури, яка найбільш реагує на добрива, - 3,2 млн. га, вівса - 0,7 млн. га. Площі проса і гречки мають складати 0,7-0,8 млн. га, а головної зернобобової культури - гороху до 1,3-1,4 млн. га. При загальній площі посіву зернових культур 15 млн. га і середній урожайності 24,6 ц/га валовий збір зерна має досягти 37,0 млн. т.
Инф. пресс-службы Кабинета Министров Украины.
