16 января в Верховной Раде Украины состоялись парламентские слушания "Проблемы информационной деятельности, свободы слова, соблюдения законности и состояния информационной безопасности". (укр.)
Відкрив слухання Голова Верховної Ради України Іван Плющ, привітавши учасників зібрання, серед яких - журналісти вітчизняних і зарубіжних засобів масової інформації, представники Парламентської асамблеї Ради Європи, різноманітних громадських інституцій зарубіжних країн. Тому є підстави, сказав він, говорити про міжнародний статус слухань. У короткому вступному слові головуючий проаналізував зміни, що сталися в інформаційній сфері України за час її незалежності, окреслив основні напрями подальшого розв'язання проблем інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стану інформаційної безпеки нашої держави.
Далі виступив голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Олександр Зінченко, привернувши увагу присутніх до центральної в сьогоднішніх слуханнях теми - свободи слова. Останнім часом, зазначив він, ми стали свідками намагань запровадити політичну цензуру на ЗМІ, тиску на них з боку органів державної влади, маніпулювання масовою свідомістю, створення нерівних умов діяльності інформаційних суб'єктів. Про це свідчать приклади порушень законності щодо газет "Політика", "Сільські вісті", "Свобода", "Вечерние вести", "Товариш" та інших видань як у столиці, так і в регіонах. Вихід із ситуації О.Зінченко бачиться в тому, щоб ширше розвивати національний медіаринок, сприяючи зростанню його конкурентоздатності, неухильно дбати про його законодавче забезпечення, розв'язувати інформаційні колізії лише судовим, а не позасудовим розглядом. А в цілому, підкреслив промовець, лише тріада "новітні технології-інвестиції-економічно незалежні ЗМІ" спроможна забезпечити об'єктивні передумови для справжньої свободи слова та вільного обміну інформацією.
З такої тези, власне, виходив і Віце-прем'єр-міністр України Микола Жулинський, охарактеризувавши у своєму виступі стан координації з боку уряду ринково-трансформаційних процесів в інформаційній сфері.
Після цих загально-оглядових виступів слухання продовжились докладнішим розглядом комплексу питань, що були зведені в чотири теми.
З першої - "Виконання постанов Верховної Ради України, ухвалених за результатами попередніх слухань та Дня Уряду з питань інформаційної політики, а також інших нормативних актів стосовно цієї сфери" доповідь зробив голова Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення Іван Драч, співдоповідь - перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Ігор Гаврилов. В ході дискусії аналізувався стан впровадження ринкових засад у мас-медіа, правове збалансування в них приватного і державного секторів. Йшлося також про узгодження вітчизняного законодавства в цій галузі з європейським правом. Думками на цю тему поділилися народні депутати України Сергій Потімков та Іван Бокий, представник польсько-української групи Сейму Республіки Польща Ян Бира.
Розгляд теми "Свобода слова в Україні (її стан, виконання зобов'язань перед міжнародними інституціями, законодавче забезпечення, чинення тиску на ЗМІ) та державна підтримка засобів масової інформації" відбувся по доповіді голови Національної спілки журналістів України Ігоря Лубченка та співдоповідях судді Верховного Суду України Івана Домбровського, члена Парламентської асамблеї Ради Європи Анджея Урбанчика, голови підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Сергія Гмирі. Йшлося про стан і шляхи подальшого зміцнення гарантій конституційних прав і свобод громадян в інформаційній сфері. Зазначалося, зокрема, що в цьому зв'язку постає необхідність вдосконалення чинного та напрацювання нового законодавства. Змін і доповнень потребують Кодекси про адміністративні правопорушення та Кримінальний, закони "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про державну підтримку ЗМІ і соціальний захист журналістів", "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення", до податкових та митних законодавчих актів. Висловлювалися грунтовні критичні зауваження на адресу Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України.
Зі словами болю і благання до учасників слухань звернулася мати журналіста Георгія Гонгадзе - Леся Теодорівна Гонгадзе. Розповівши про перепитії розслідування справи зникнення сина, вона просила застерегти її від суперечливих дій і висновків правоохоронних органів, висловила вимогу щодо повторної ДНК-експертизи останків тіла, виявленого під Таращею.
У дискусії на згадану тему взяли участь народні депутати України Віктор Терен (Таран), Олена Бондаренко, Сергій Правденко (головний редактор газети "Голос України"), Борис Олійник, Олександр Мороз та Валентин Зубов, а також директор Інституту держави і права Юрій Шемшученко, редактор газети "Високий замок" (Львів) Степан Курпіль, голова Державного департаменту інтелектуальної власності Микола Паладій, головний редактор газети "Свобода" (Одеса) Олександр Ляшко, головний редактор газети "Донбасс" Олександр Бриж та інші учасники слухань.
Щодо третьої теми - "Інформаційна безпека України. Аудіовізуальні ЗМІ та новітні технології в галузі масових комунікацій" (проблеми радіочастотного ресурсу, ліцензування, становлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення) доповідав голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Борис Холод. Зі співдоповідями виступили член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Іван Чиж, голова Державного комітету зв'язку та інформатизації Олег Шевчук і голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Володимир Понеділко.
Наголошувалося, що основне тут - інформаційна відкритість і сприяння новітнім технологіям та конкурентоспроможності власної медіапродукції. Слід прагнути до максимального акумулювання та залучення інвестицій, щоб зробити технологічний прорив у цій галузі. Водночас потрібно спиратися не на надумані, а на реальні механізми захисту вітчизняного інформринку. Це означає, що обмежувальні положення мають бути економічно обгрунтованими, що предметом квотування слід вважати чітко визначену інформаційну продукцію "українського змісту", система ліцензійних вимог в галузі аудіовізуальних ЗМІ має застосовуватися конкретно до кожної телерадіокомпанії. Зазначалося, що гарантування інформаційної безпеки країни, захист національного медіапростору вимагають перегляду регулятивної політики на засадах відкритості і підтримки власних суб'єктів інформаційної сфери.
В обговоренні доповіді й співдоповідей взяли участь: народні депутати України Леонід Стрижко та Олександр Чубатенко, генеральний директор Спілки кабельного телебачення м. Києва Олександр Ляхов, президент Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Анатолій Гриценко, президент Національної радіокомпанії України Віктор Набруско, генеральний директор державного концерну "РРТ" Валерій Юрченко, генеральний директор Харківської обласної телерадіокомпанії Анатолій Ємець.
Наприкінці вечірнього засідання розглядалася тема "Проблеми роздержавлення ЗМІ" (зокрема, створення системи суспільного телебачення). Доповідь зробив перший заступник голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення Степан Павлюк, співдоповідь - секретар Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Віталій Шевченко. Йшлося, зокрема, про реалізацію закону "Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України", прийнятого парламентом ще в 1997 році. І доповідач, і співдоповідач, і учасники дискусії привернули увагу присутніх до відсутності механізмів дотримання цього законодавчого акту, невизначеності матеріальної бази для цього. Що й стало нібито причиною того, що Президент України не підписав зазначений рамковий закон. У перебігу дискусії, однак, підкреслювалася готовність профільного парламентського комітету довести справу до кінця, доопрацювавши наявну або підготувавши нову редакцію правового акту з цієї проблеми, оскільки саме він має бути регулюючим інструментом роздержавлення ЗМІ. А воно, зазначалось, має здійснюватися саме як їх усуспільнення, спрямовуватися на створення і розвиток громадського сектору в інформаційні сфері, особливо в галузі електронних засобів. Різні аспекти проблем роздержавлення знайшли відображення у виступах народного депутата України Олександра Кулика, генерального директора Українського інформаційного агентства новин (УНІАН) Михайла Батога, директора телерадіокомпанії "Континент" Сергія Шолоха.
Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Олександр Зінченко в заключному слові висловив сподівання, що парламент найближчим часом розгляне кілька вже напрацьованих законопроектів, здійснення положень яких сприятиме поліпшенню стану справ в інформаційній сфері.
Підсумки слухань коротко підбив Голова Верховної Ради України Іван Плющ. Він запевнив, що комісія, яка готувала слухання, підготує грунтовні рекомендації. А вони стануть основою для прийняття Верховною Радою постанови, що узагальнить заходи з вирішення розглянутого питання.
По материалам Информационного управления Верховной Рады Украины.
