Законопроектом устанавливается единая ставка налогообложения для всех доходов, полученных гражданином: 13% - до 1 января 2006 года и 15% - в будущем времени. (укр.)
Уряд і профільний комітет Верховної Ради зараз енергійно працюють над підготовкою законопроекту до третього читання, яке планується здійснити до 17 квітня.
Таким чином, на фінішну пряму виведено вирішення однієї з найзастаріліших проблем податкової системи. Кілька спроб попередніх урядів поставити законодавчу крапку в питанні: скільки і як держава може вимагати від доходів своїх громадян, завершувалися накопиченням пилу на відкладених законопроектах.
Нарешті, питання не просто зрушено, а вирішується кардинально і на довгу перспективу.
Прибутковий податок з громадян введений в незалежній Україні Декретом Кабінету міністрів України від 26 грудня 1992 року. Понад десять років українці ділилися доходами зі своєю державою так, як визначив цей документ. А чинні ставки прогресивного оподаткування (10%, 15%, 20%, 30% і 40%) діють з 1 жовтня 1995 року. Протягом семи років невиправдано низький неоподатковуваний мінімум (17 гривень) і прогресивне податкове навантаження на доходи, зовсім незначні за європейськими стандартами, неодноразово були предметом і дискусій, і гострої критики.
В той же час, сам прибутковий податок і норми його застосування мають особливе місце в системі оподаткування. По-перше, цей прямий податок є базовим елементом демократії як способу організації суспільного життя (в США, наприклад, прибутковий податок складає до 60% бюджету держави). Громадяни-платники податків, тобто, народ України - за Конституцією є джерелом державної влади. Суми цього податку є основою місцевих бюджетів, в яких складають до 80%, отже, є головною гарантією виконання соціальних зобов'язань держави в безпосередньому життєвому просторі людини. Поняття неоподатковуваного мінімуму використовується як норматив для різноманітних нарахувань, обов'язкових платежів.
В Україні, попри те, що податкова дисципліна і рівень прозорості економіки далекі від стандартів старих демократій, прибутковий податок з громадян рік у рік ставав все більш вагомою складовою Зведеного бюджету держави. З 1996 до 2002 року сума надходжень цього податку збільшилась в чотири рази: з 2,6 мільярда гривень до 10,8 мільярда. А питома вага в зведеному бюджеті зросла вдвічі: з 8,6% до 17,5%. Причому, надходження прибуткового податку - найбільш прогнозовані і стабільні.
З огляду на сказане, зрозуміло, що виявлена Урядом тверда воля до реформування податку з доходів громадян - дія рішуча і відповідальна, визначена стратегією на підвищення життєвого рівня громадян, пожвавлення споживчого ринку.
Як значний прогрес в податковій реформі оцінив законопроект про прибутковий податок регіональний директор Світового банку Лука Барбоне. "Сміливим і мужнім кроком уряду" назвав погодження з парламентом єдиної 13-відсоткової ставки прибуткового податку голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Вадим Гуржос.
Дійсно, розрахунки свідчать, що для переважної частини громадян-платників податків зменшення податкового навантаження стане дуже і дуже відчутним. Так, минулого року середньомісячна заробітна плата становила 376,3 гривні. За чиними ставками оподаткування на неї щомісяця нараховувалось 60,8 гривні прибуткового податку (16,16% зарплати). В умовах нової 13-відсоткової ставки з середньомісячної зарплати нараховуватиметься на 12 гривень менше - 48,92 гривні податку. За урядовими прогнозами росту середньої заробітної плати, в 2003 році вона становитиме 469 гривень, отже, за ставкою 13% відсотків на неї нараховувалось би 60,97 гривні - на 19 гривень менше, ніж за чинними ставками.
Тобто, річний дохід середньостатистичного громадянина із початком дії нового закону збільшиться майже на "тринадцяту зарплату".
Нова ставка стане потужним стимулом і для легалізації надвисоких прибутків. Сьогодні з доходу в один мільйон гривень громадянин має сплатити 399 713,55 гривні (39,97%). А в нових умовах втричі менше - лише 130 000 гривень. При цьому варто зауважити, що надвисокі доходи так чи інакше включаються в обіг, і через споживчий ринок чи створення та утримання робочих місць перерозподіляються на користь особистих доходів найманих працівників, що в свою чергу сприяє зростанню доходів простих громадян.
А потенціал легалізації реальних доходів, навіть якщо виходити з офіційно закріплених фактів, в Україні значний. За 2001 рік доходи від 10 тисяч гривень до 500 тисяч гривень задекларували 638875 громадян. Доходи від 500 тисяч гривень до 1 мільйона задекларували 679 громадян. І понад 1 мільйон гривень - 459 громадян.
Крім іншого, необтяжлива ставка податку на доходи громадян стає додатковим аргументом для громадського тиску на роботодавців - задля підвищення і детінізації заробітної плати.
В масштабах держави дія Закону "Про податок на доходи громадян" означатиме кардинальну зміну ситуації на внутрішньому споживчому ринку і в сфері грошових накопичень.
За оцінками урядових фахівців, фонд оплати праці та інші доходи громадян в 2004 році становитимуть 95 мільярдів 760 мільйонів гривень. Відповідно до чинних ставок, це означало б, що громадяни мають сплатити біля 16 мільярдів гривень прибуткового податку. А за єдиною ставкою 13% - оціночно - до місцевих бюджетів надійде трохи більше 11 мільярдів гривень. В розпорядженні громадян, таким чином, на споживання і накопиченння залишиться колосальна сума - біля 5 мільярдів гривень (1 мільярд доларів). До речі, ця сума дорівнює всьому фонду оплати праці військовослужбовців.
Треба зазначити, що певне зниження надходжень прибуткового податку (хоча, все одно, це на 1 мільярд гривень більше, ніж в 2002 році) компенсуватиметься детінізацією заробітної плати, легалізацією інших доходів.
Але найбільший позитивний ефект для бюджету має справити скасування податкових пільг для юридичних осіб, на якому наполягає Уряд, і яке закладене в змінах до законів про податок на прибуток і податок на додану вартість. Адже сьогодні сума пільг, які так чи інакше надаються підприємствам і цілим галузям, значно перевищує розмір державного бюджету!
Отже, урядова стратегія реформи полягає в поверненні податковій системі властивої їй функції - соціально-перерозподільчої, коли на вершині бюджетного процесу - інтереси громадянина, платника податків.
По материалам пресс-службы Кабинета Министров Украины.
