Министерство транспорта Украины начало строительство глубоководного судоходного канала "Дунай-Черное Море". (укр.)
11 травня 2004 року землесос "Josef Mobius" - флагман спеціалізованого флоту однойменної німецької компанії підняв перший кубометр грунту з барової мілини, що відділяє Чорне море від дунайського гирла Бистре, що ознаменувало початок будівництво глибоководного суднового ходу (ГСХ) - українського малого Босфору, який забезпечить надійний зв'язок по Дунаю країн Європи, Азії і Близького Сходу.
На урочистому відкритті міністр транспорту України Георгій Кірпа заявив, що при проведенні будівельних робіт і в період експлуатації глибоководного суднового ходу будуть в повному обсязі реалізовані передбачені проектом природоохоронні заходи, виконані всі нормативні вимоги охорони навколишнього середовища, компенсовано завданих екологічних збитків. Побудований ГСХ буде зразковим по технічним та екологічним параметрах, відповідати міжнародним стандартам і вимогам безпеки судноплавства. Тут будуть застосовані найсучасніші системи навігаційного устаткування та регулювання руху суден, комбіновані системи електронних карт та супутникової системи позиціонування для річкової інформаційної системі (RIS), а проводки суден забезпечать технічно оснащені та висококваліфіковані фахівці Державної лоцманської служби України.
Будівництво ГСХ здійснюється на виконання Указів Президента України від 10.06.2003 N502 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України. "Про створення Дунайського біосферного заповідника та перспективи будівництва судноплавного ходу Дунай - Чорне море" та від 10.08.1998 N 861 "Про розширення території Дунайського біосферного заповідника", Розпорядження Кабінету міністрів України від 13.10.2003 N598-р "Про затвердження техніко-економічного обґрунтовування будівництва глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти", Постанови Кабінету міністрів України від 31.03.2004 N428 "Про затвердження Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2010 роки" та ін. Воно здійснюється з метою відновлення національного і міжнародного судноплавства на українській частині дельти Дунаю по трасі VII-го міжнародного транспортного коридору, створення сприятливих умов для роботи судноплавних компаній, портів, суднобудівних та судноремонтних заводів, оптимізації роботи залізничного та автодорожнього комплексів, інтеграції в світову економічну систему, а також на користь соціально-економічному розвитку Придунайського регіону та України в цілому.
Робочий проект "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти. І етап" розроблено із залученням науково-дослідних інститутів "Річтранспроект", "ЧерноморНДІпроєкт", науково-дослідних установ Національної Академії наук України (інституту "Гідромеханіки", Одеського філіалу інституту біології південних морів, інституту гідробіології та Дунайського біосферного заповідника), а також Українського інституту екологічних проблем Міністерства екології і природних ресурсів, інституту "Укргідропроект", окремих фахівців з питань дельтоутворень р. Дунай. Реалізація проекту не вимагає додаткових матеріальних та інших витрат з державного бюджету.
Робочий проект пройшов державну експертизу (Зведений комплексний висновок Української Державної Експертизи від 20.04.2004 N121/03), у т.ч. державну екологічну експертизу (висновок N191) повністю відповідає вимогам міжнародних норм і національному законодавству України. Будівництво ГСХ підтримано широкою громадськістю.
Таким чином, створюючи власний глибоководний судновий хід, Україна діє з позицій національних інтересів розвитку регіонів та транспортних коридорів. Нашою державою повністю витримані прийняті в міжнародній практиці кроки поетапної реалізації проекту, широка участь в його створенні наукових установ, українських та зарубіжних експертів, громадськості, що відповідає принципам Севільської стратегії гармонійного поєднання економічної, екологічної і гуманітарної складових, духу і принципам програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" (МАБ).
Згідно протоколу наради у першого віце-прем'єр-міністра України від 01.12.2000 та Наказу Міністерства транспорту України від 15.12.2000 N710, державному підприємству "Дельта-лоцман" доручено проектування і будівництво глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти.
Науково-технічною радою та постійно діючою ціновою комісією по розгляду проектів договорів ДО "Укрморрічфлот" генеральним підрядчиком будівництва ГСХ "Дунай-Чорне море" 15.04.2004 визначена компанія "Josef Mobius Bau Aktiengesellchaft" (Німеччина), яка запропонувала найвигідніші для замовника техніко-економічні умови і найнижчу вартість днопоглиблювальних робіт. Копання "Mobius" узяла на себе зобов'язання задовольнити вимоги української сторони за термінами виконання робіт, згодилася на проведення розрахунків без передоплати, гарантувала залучення до субпідрядних робіт українських фірм, здешевлення будівництва захисних гребель за рахунок вживання нової технології.
Робочий проект, І етап передбачає будівництво морського підхідного каналу (довжина 3,3 км, ширина по дну 85 м, глибина 8,15 м), який проходить через морський бар в районі гирла Бистре. Його реалізація забезпечує прохід суден з зануренням 5,85 м, які складають близько 80% від загальної кількості морських суден та суден річка-море в нижньому Дунаї.
Результати проведених експертиз дозволяють зробити висновок про те, що при реалізації проекту не виникає небезпечних екологічних наслідків. Головним аргументом проти будівництва був формальний мотив - статус заповідної території Дунайського біосферного заповідника (ДБЗ), відведеної під будівництво. Указом Президента України N117 від 2.02.2004 це питання вирішене, - русло рукава Бистре переведено до складу антропогенних ландшафтів. Згідно законодавству нинішній статус території дозволяє вести будівництво ГСХ. З усієї площі ДБЗ в реєстр ЮНЕСКО включено лише три найцінніші та ізольовані зони заповідника, що не знаходяться в зоні впливу суднового ходу. Аналіз фондових і картографічних матеріалів показав, що рослинні і тваринні угрупування уздовж траси ГСХ, включаючи такі, що потребують особливої охорони не є унікальними і мають широке розповсюдження в межах території ДБЗ. Таким чином, будівництво та експлуатація суднового ходу не приведе до істотних змін чисельності та видового складу біоти заповідника. Матеріали робочого проекту свідчать, що його реалізація не матиме ніякого трансграничного впливу на сусідні держави і не викличе негативних наслідків на суміжних з Україною територіях. Колектив експертів Харківського національного університету, ретельно проаналізувавши звернення природоохоронних організацій, прийшов висновку, що зауваження, які в них містяться не носять конструктивного характеру, а лише дають вербальні висновки щодо негативного впливу створення ГСХ. Загальний аналіз робочого проекту "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти", етап 1-й, свідчить про те, що його реалізація є екологічно допустимою, а сам проект заслуговує позитивної оцінки.
По материалам пресс-службы Министерства транспорта Украины.
