В Копенгагене (Дания) начала свою работу 54-я сессия Европейского регионального комитета Всемирной организации здравоохранения. (укр.)
У роботі сесії бере участь делегація України на чолі з Михайлом Пасічником, заступником міністра охорони здоров'я України.
До делегатів сесії з привітаннями звернувся Регіональний директор доктор Марк Данзон. На початку промови він висловив співчуття жертвам теракту в Росії та закликав країни регіону об'єднати зусилля в боротьбі зі злочинним явищем сучасності.
Марк Данзон також представив звіт про роботу Європейського Регіонального Бюро ВООЗ за 2002-2003 роки та зосередився на основних приоритетах роботи, серед яких, перш за все визначив боротьбу з ВІЛ/СНІД, неінфекційними хворобами, охорони навколишнього середовища та здоров'я. Регіональний директор визнав роботу з розвитку партнерств на інституційному рівні як таку, що потребує додаткових зусиль як для Євробюро, так і для країн регіону.
Під час обговорення доповіді регіонального директора глава делегації України акцентував увагу, зокрема, на схваленні Україною стратегії Євробюро щодо підтримки країн "Адаптація послуг до нових потреб", яка знаходить своє відображення під час планування та реалізації дворічних угод про співробітництво з Україною. Завдяки спрямованості на допомогу державам-членам діяльності Євробюро дві останні угоди з Україною суттєво відрізнялись від попередніх на користь пріоритетних для нашої країни напрямків розвитку та реформування галузі охорони здоров'я.
Глава української делегації навів приклади плідної співпраці, котра виражалася в спеціальній підтримці України в проблемі створення в нашій державі агентства по регулюванню лікарських засобів та допомоги в справі покращання системи організації доступності ліків для хворих на СНІД в межах ініціативи "3 х 5".
У своєму виступі М. Пасічник зазначив: "Україна цілком підтримує програму Європейського регіонального бюро ВООЗ боротьби з неінфекційними захворюваннями. На державному рівні незаперечна прихильність нашої держави до подолання негативних впливів, викликаних цією групою хворіб на соціальний і економічний стан суспільства. Цей напрямок уже традиційно протягом багатьох років є пріоритетним у двосторонніх угодах про співробітництво".
Проблема росту хронічних неінфекційних захворювань у даний час приймає особливу гостроту в Україні. За останні роки населення нашої країни істотно постаріло в зв'язку з розвитком депопуляційних процесів. Тенденція підсилюється і дає про себе знати стійким зростанням смертності і загальної захворюваності, рівень якої за останні п'ять років збільшився на 34,6 відсотка.
Загальний показник поширеності захворюваності в Україні формується переважно за рахунок хвороб системи кровообігу, органів дихання, органів травлення. Результатом значного зростання факторів ризику за останні роки стало послідовне збільшення в структурі хвороб частки ендогенної патології, зокрема систем кровообігу, хвороб крові і кровотворних органів. Збільшилася екологічно детермінівана патологія за рахунок погіршення стану навколошнього середовища - часті прояви вроджених вад розвитку, бронхіальної астми, хронічного бронхіту. У загальній структурі захворюваності одне з перших місць продовжують займати хвороби серцево-судинної системи, у тому числі ішемічної хвороби серця. В Україні сьогодні значна увага приділяється первинній профілактиці. Для вирішення даного питання відповідно до рекомендацій ВООЗ прийняті і впроваджуються ряд державних національних програм, що охоплюють широке коло проблем від формування і пропаганди здорового способу життя до реформування системи первинної медико-санітарної допомоги, підняття її якості до рівня світових стандартів. Проте, не дивлячись на явні успіхи в даній сфері, проблему якісного поліпшення стану здоров'я нації не удасться вирішити без комплексного підходу до профілактики і лікування хронічних хвороб. При наявній сьогодні структурі захворюваності, значній кількості людей, що несуть тягар фізичних страждань, котрі негативно впливають на якість життя, перспектива істотного поліпшення стану здоров'я шляхом здійснення заходів лише первинної профілактики не можна вважати достатніми. З урахуванням сформованої ситуації при розробці стратегії серйозна увага повинна бути приділена заходам вторинної і третинної профілактики, що вже в найближчій перспективі можуть позитивно вплинути на поліпшення показників здоров'я.
Закінчуючи свій виступ заступник міністра підкреслив, що одним з найважливіших аспектів прийнятої Стратегії повинна стати політична підтримка для вживання першочергових заходів, поставлені в ній завдання повинні бути максимально чіткими, а пропоновані шляхи рішення багатобічним. Лише в цьому випадку майбутній документ на рівні окремих держав буде сприяти вибору оптимальних шляхів вирішення проблеми з урахуванням розходжень економічного розвитку, національних традицій і ментальних особливостей окремих соціальних груп, що визначають, у кінцевому рахунку, спосіб життя і зв'язані з ним фактори ризику для здоров'я.
По материалам пресс-службы Министерства здравоохранения Украины.
