9 сентября с пгт. Червоный Донець (Харьковская область), прошли торжественные мероприятия по случаю празднования 50-летия Шебелинского газопромышленного управления. (укр.)
В урочистостях взяли участь керівники НАК "Нафтогаз України", ДК "Укргазвидобування", представники місцевих органів влади.
За свою 50-річну історію Шебелинське газопромислове управління видобуло 1,087 трлн. куб. м "блакитного палива", майже 11 млн. т газового конденсату і 83,5 тис. т нафти. З 1961 по 2004 роки в експлуатацію ввели 19 газоконденсатних родовищ, 2 нафтогазоконденсатних і одне нафтове. У 2005 році управління перевиконало виробничі завдання. Було видобуто: 6,64 млрд. куб. м природного газу (100,2% плану); 79,0 тис. т газового конденсату (143,1% плану); 3,94 тис. т нафти (123,1% плану).
У 1956 році на базі трьох введених в експлуатацію свердловин було створено Шебелинський газопромисел. Розпочався перший етап розвитку унікального родовища - робота одиночних свердловин. До кінця 50-х років минулого століття на Шебелинці ввели в експлуатацію 67 свердловин, а в 1971 р. їх нараховувалось уже 419 з максимальним видобутком газу 31,3 млрд. м3. На сьогодні з деяких із них видобуто по 5-6 млрд. м3, а в середньому на одну експлуатаційну свердловину припадає понад 1 млрд. м3 газу.
Влітку 1956 року почалася розробка родовища шляхом дослідної експлуатації нижнього ангідритового горизонту сімома свердловинами з загальним середньодобовим обсягом видобутку близько 3 млн. м3 газу. Початковий пластовий тиск дорівнював 242,5 атм. І, як наслідок, у 1956 році шебелинський газ надійшов до Харкова. Ця подія була знаменною для міста. На природний газ переводилися теплові електростанції, заводи, житлово-побутовий сектор; попит на нього продовжував зростати. До кінця 1956 року на родовищі пробурили 34 свердловини, з яких 24 дали промислові притоки газу. Якщо у 1957 році на родовищі експлуатувалося 23 свердловини, то в 1959 році вже 67.
У 1959 році уряд Української РСР прийняв постанову про організацію на базі промислу Шебелинського газовидобувного управління. На цей період припадає другий етап розробки родовища - поява перших групових пунктів. Це нововведення різко підвищило продуктивність праці.
Стрімкий темп розвитку Шебелинського родовища спричинив будівництво і введення в дію розгалуженої мережі газопроводів, яка охопила всі регіони східної частини Європи. Родовище було з'єднане потужними газопроводами з Москвою, Ленінградом, Києвом, Дніпропетровськом, Запоріжжям, Одесою, Кишиневом та іншими містами. Шебелинський газ почали отримувати електростанції, металургійні, хімічні, машинобудівні заводи. Інтенсивне освоєння родовища дало потужний імпульс енергетичній галузі України.
На базі Шебелинського родовища почала швидко розвиватися економіка Харківської області. Було введено в експлуатацію Зміївську ГРЕС, яка за перші двадцять років виробила понад 225 млрд. кВт. год. електроенергії. У 1960 році ввели в експлуатацію Шебелинський завод з переробки конденсату. Почав працювати один із найбільших на теренах колишнього СРСР Балаклійський цементно-шиферний комбінат.
Інтенсивне освоєння Шебелинки тривало: у 1959 році став до ладу пункт збирання та наливу газового конденсату, котрий увійшов до складу Шебелинського ГПУ. Було започатковано нову підгалузь газової промисловості - газопереробну. Її первістком стала газофракційна установка (ГФУ), введена в дію у 1960 році. У 1970 році ввели в дію другу чергу заводу потужністю 200 тис. т на рік. У 1997 році - закінчено багатоцільову реконструкцію Шебелинського газобензинового заводу та введено в експлуатацію сучасну установку каталітичного риформінгу з виробництва високооктанового бензину марок А-95 та А-98 за технологією фірми UOP (США).
У 1959 році було завершено дорозвідку всіх газових покладів родовища. В його розрізі встановили 15 промислово-газоносних горизонтів, які створювали єдиний масивний багатопластовий газовий поклад товщиною до 1200 м. Свердловини характеризувались дебітами від 100 до 200 тис. м3 за добу.
Нарощування обсягів пошуково-розвідувального буріння з 40,7 тис. м3 у 1951 році до 390,8 тис. м у 1967 році сприяло відкриттю у Східній Україні низки великих родовищ природного газу: Хрестищенського, Єфремівського, Яблунівського, Мелихівського, Медведівського, Розпашнівського, Машівського, Опішнянського тощо. Всього на Шебелинському родовищі пробурили понад 600 свердловин глибиною близько 2600 м із загальною проходкою порід близько 1,5 млн. м.
У грудні 1988 року Державна комісія затвердила запаси газу Шебелинського родовища в об'ємі 650 млрд. м3. Родовище і сьогодні залишається найбільшим у нашій державі. За своєю структурою воно є унікальним природним резервуаром великого об`єму, який має декілька продуктивних горизонтів із різними колекторними властивостями та високими пластовими тисками. Характеризується цілою низкою особливостей, насамперед величезними розмірами газомісткої структури довжиною 32 км, шириною 15 км; розташоване на території Балаклійського та частково Зміївського районів Харківської області; має широкий стратиграфічний діапазон газоносності, який сягає 1200 м; аномальні пластові тиски із середнім початковим значенням 242,5 атм.
У 2003 році розпочалася промислова розробка Кобзівського газоконденсатного родовища, яке є найбільшим із тих, що відкриті за часів незалежності України. Його балансові запаси становлять понад 30 млрд. м3.
Шебелинське родовище стало полігоном для випробовування і впровадження новітніх технологій й передових методів буріння свердловин; тут, зокрема, взяли на озброєння нові технології та матеріали при цементуванні колон, нові рецептури бурових розчинів і механізоване їх приготування, освоїли буріння свердловин електробурами, використавши бурові долота, армовані штучними синтетичними надтвердими матеріалами тощо.
По материалам пресс-службы ДК "Укргазвыдобування".
