Объем валового внутреннего продукта (ВВП) в реальном измерении увеличился по сравнению с соответствующим периодом прошлого года на 7,9%, а реальные доходы домашних хозяйств (за январь-май) - на 10,8%. (укр.)
Бюджетне фінансування соціогуманітарних програм у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та культури (соціальні трансферти домашнім господарствам у натуральній формі) виросло за даними січня-травня у порівнянних цінах на 14,8%.
Суттєве збільшення доходів населення та обсягів безкоштовних і пільгових соціальних послуг на відміну від політики попередніх урядів, досягнуто на основі відновлення природного для здорової економіки зв'язку між виробничими та соціальними зрушеннями, а не за рахунок перерозподілу власності, збільшення податкового тягаря на бізнес, економії на інвестиціях, дефіциту Пенсійного фонду тощо. В 2005 році, коли на 1 відсотковий пункт приросту ВВП (тобто сукупних первинних доходів, втілених у кінцевому продукті) припадало майже 9 відсоткових пунктів приросту реального наявного доходу домашніх господарств, в країни настала інвестиційна пауза з відповідним згасанням виробничої активності: темпи приросту вкладень в основний капітал скоротилися порівняно з 2004 роком у 14,7 раза, а ВВП - в 4,5 раза. Протягом 2006 року розрив між темпами приросту особистих та сукупних доходів залишався дуже великим: від 21,3 раза у січні до 1,9 раза за січень-грудень.
В економічній політиці нинішнього Кабінету Міністрів соціальні питання і соціальні витрати є, безумовно, пріоритетними, проте така пріоритетність підтримується в межах об'єктивно необхідної пропорції між споживанням та нагромадженням, за якої зберігаються стимули до розвитку виробництва. Урядом обрано курс на зближення, ув'язку темпів приросту особистих доходів та ВВП, при цьому випереджальна динаміка доходів населення зберігається. З початку 2007 року наявний особистий дохід зростає в 1,4 раза швидше, ніж ВВП. У І кварталі порівняно з відповідним періодом минулого року питома вага оплати праці у структурі ВВП за доходами підвищилася з 49,6% до 50,7%.
Темпами, суттєво вищими за ВВП, зростали усі основні види особистих доходів. Доходи від заробітної плати збільшилися в реальному вимірі на 14,5%, від прибутку та змішаного доходу некорпоративних підприємств, що належать домашнім господарствам, а також прибутку самозайнятих осіб - на 19,3%, доходи від власності (відсотки, дивіденди, рента) - на 31,8%, соціальні трансферти у грошовій формі (пенсії, стипендії, допомоги, інші виплати соціального характеру) - на 11,4%.
Середньомісячна заробітна плата за перше півріччя порівняно з відповідним періодом минулого року зросла на 26,7% і досягла 1225 гривень. У червні середня заробітна плата перевищила розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи в 2,4 раза.
Продовжувала зменшуватись частка працівників, заробітна плата яким нарахована в розмірі мінімальної заробітної плати при відпрацюванні ними повної норми робочого часу. Якщо у березні 2006 року ця частка становила 6,3% (за мінімальної заробітної плати в 350 гривень), то у березні 2007 року - 5,4% (за мінімальної заробітної плати 400 гривень).
Здійснено ряд системних кроків з підвищення рівня оплати праці в галузях бюджетної сфери, пов'язаних з відтворенням національного людського капіталу. Так, у порівнянні з липнем минулого року посадові оклади працівників державних закладів освіти, охорони здоров'я, культури, науки тощо збільшилися на 60% відсотків.
З 1 травня збільшено розміри доплат та підвищень до посадових окладів окремим категоріям педагогічних працівників. В 3,9 раза зросли виплати за педагогічні звання "учитель-методист", "викладач-методист". Суттєво зросли посадові оклади педагогічних працівників, які працюють в дитячих будинках, дитячих будинках-інтернатах, школах-інтернатах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, будинках для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку чи тривалого лікування.
З 1 квітня вперше мінімальний розмір пенсії за віком перевищив прожитковий мінімум для непрацездатних осіб; мінімальний розмір пенсії збільшився з 366 гривень у грудні 2006 року до 410,06 гривень у квітні 2007 року, середній розмір пенсійних виплат - з 457 гривень у грудні 2006 року до 555 гривень у липні 2007 року, або на 21%.
З 1 травня мінімальна пенсійна виплата інвалідам війни І групи становить 1041,47 гривні, ІІ групи - 937,32, ІІІ групи - 833,18, учасникам бойових дій - 729,03 гривень.
У 2007 році повністю забезпечено реалізацію змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо підвищення до пенсій ветеранам війни виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Це дало можливість більш ніж у 2 рази збільшити розміри підвищень до пенсій 260 тис. інвалідам війни, 600 тис. учасникам бойових дій і сім'ям загиблих, та більш ніж у 4 рази з 1 січня 2007 року - 2,3 млн. учасникам війни.
Переглянуто підхід до актуалізації пенсій. Із запровадженням пенсійної реформи щороку з 1 березня проводиться підвищення розміру пенсії на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20% від темпу приросту заробітної плати. У 2007 році вперше застосовано коефіцієнти підвищення пенсій, що перевищують мінімальний. Пенсії, призначені до 2005 року, збільшено на 28,03%, що відповідає 96% від темпу приросту заробітної плати у 2006 році. Пенсії, призначені у 2005 і 2006 роках підвищено на 20%, що відповідає 68% від зазначеного темпу приросту зарплати. Це дало змогу привести у відповідність пенсії, призначені у попередні роки. Такий же механізм застосовано і щодо інвалідів з числа осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та з числа військовослужбовців строкової служби.
Збільшено мінімальну пенсійну виплату для інвалідів. Майже 641 тис. непрацюючих інвалідів ІІ та ІІІ груп внаслідок загального захворювання, розмір пенсії яких не досягає прожиткового мінімуму, одержали доплату у розмірі до 42 гривень. У зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність вперше переглянуто пенсії інвалідам із числа осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Мінімальний розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 квітня підвищено до 129,03 гривень, максимальний - до 280,5 гривень.
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю з 1 квітня збільшено до 140 гривень.
Збільшено майже у два рази, порівняно із 2005 роком, фінансування програм соціального захисту інвалідів.
Збільшено розміри компенсаційних виплат на дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи: у 5 разів - щомісячної грошової допомоги; у 20 разів - одноразової компенсації дітям-інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Ще більшим темпом, ніж доходи - на 13,7%, або в 1,7 раза вище від приросту ВВП за 5 місяців поточного року збільшилися у реальному вираженні споживчі витрати домашніх господарств, в 1,6 раза - їх витрати на придбання цінних паперів та приріст вкладів у банках. Оборот роздрібної торгівлі зріс у першому півріччі на 26,4%. Крім росту доходів, фактором випереджаючого зростання особистого споживання порівняно з ВВП служить неухильна переорієнтація банківських депозитів фізичних осіб з кредитування підприємств і організацій на кредитування самих фізичних осіб, значною мірою на поточні споживчі цілі. Питома вага кредитів фізичним особам за рахунок депозитів вкладників цієї ж категорії збільшилася з 14,2% на початок 2001 року до 45,7% на початок 2006 року, 73,3% - на початок 2007 року і 84,7% - на 1 липня 2007 року.
Досягнуті у першому півріччі 2007 року темпи приросту валового внутрішнього продукту (7,9%) є вищими, ніж в середньому за весь період відновлення економічного зростання, тобто з 2000 по 2006 рік включно (7,4%). Особливо швидко нарощувалося промислове виробництво. Приріст його обсягу досяг 11,8%; це перевищує показник відповідного періоду минулого року в понад 3 рази.
В структурі ВВП та промислової продукції відбуваються зміни, які свідчать про її наближення до прогресивних ознак пізньоіндустріальної економіки. У порівнянні з відповідним періодом 2006 року на 13,7% збільшилися обсяги валової доданої вартості в переробній промисловості, на 11,8% - у будівництві, на 5,3% - на транспорті і в галузі зв'язку. Лідери промисловості - деревообробна галузь, де обсяги виробництва виросли на 30,3%, або в 4,2 раза більше, ніж за відповідний період 2006 року, промисловість будівельних матеріалів та склопродукції (відповідно на 24% та в 2,3 раза), машинобудування (23,3%, 1,9 раза), металургія (13,9%, 2,8 раза). На 4 відсотки зросло виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, де у минулих роках відбувався спад.
Виключно важливу роль у розвитку економіки відіграло відновлення інвестиційного фактору економічного зростання. Протягом першого кварталу інвестиції в основний капітал збільшилися майже на третину, тобто темпом, удвічі більшим, ніж торік, у тому числі в промисловості будівельних матеріалів - в 3,3 раза, у металургії - в 1,8 раза, в машинобудуванні - в 1,4 раза (у тому числі в транспортному - в 2,3 раза). В 1,7 раза збільшилися інвестиції у сільське господарство.
Відповідно розширилася пропозиція робочих місць, підвищилася продуктивна зайнятість населення. За півріччя чисельність зареєстрованих безробітних скоротилася на 119 тис. осіб, або на 15,7%. Рівень зареєстрованого безробіття зменшився з 2,7 до 2,3%.
Важливою особливістю інвестиційної програми 2007 року, як, втім і наступних років, є амбіційні плани з розширення власного видобування паливно-енергетичних та мінеральних ресурсів, запровадження енерго- та сировиннозберігаючих технологій та устаткування, швидкої заміни застарілих основних фондів у критично важливих галузях економіки та житловому фонді.
З метою подальшої реорганізації економіки на засадах інвестиційно-інноваційної моделі розвитку посилено законотворчу роботу щодо стимулювання інвестиційної активності, зокрема через технологічні парки.
Цій же меті служить використання усіх наявних можливостей неінфляційного розширення грошової пропозиції.
Насамперед, значно збільшено бюджетне фінансування економічної діяльності. Так, обсяг коштів, виділених на потреби модернізації паливно-енергетичного комплексу збільшено порівняно з першим півріччям минулого року в 1,8 раза, транспорту - на 27%, сільського господарства - на 8,4%.
Обсяг кредитних вкладень банків в економіку зріс за півріччя на 28,8%, залучено додатково прямих іноземних інвестицій на $847 млн.
Українські компанії одержали значні кошти на світових фінансових ринках під випуск своїх цінних паперів.
Водночас під контролем перебували стабілізаційні параметри фінансової системи: державний бюджет зведено з пррофіцитом на рівні 0,3% від ВВП, на $3,5 млрд. зросли офіційні міжнародні резерви Національного банку, незмінним залишався курс гривні щодо долара США.
Велике значення мали заходи з адаптації народного господарства до ринкових цін на енергоносії та їх загальносвітової підвищувальної динаміки. З початку року до підземних сховищ закачано 8,3 млрд. куб. метрів природного газу, що становить 105,3% від запланованого і на 2,3 млрд. куб. метрів, або на 39% перевищує показники попереднього року. Станом на 1 липня його накопичено 21,6 млрд. куб. метрів, що на 8,1 млрд. куб. метрів або в 1,6 раза більше, ніж у 2006 році.
Споживання природного газу в порівнянні з відповідним періодом 2006 року скоротилось на 14,6%, у тому числі населенням - на 21,2%, бюджетними організаціями та установами - на 22,2%, підприємствами комунальної теплоенергетики - на 27,1%, генеруючими компаніями - на 42,7%.
Поліпшується платіжна дисципліна у розрахунках за спожиті енергоносії.
У першому півріччі споживачі розрахувалися з енергопостачальними компаніями за електричну енергію на 98,1% (за підсумком першого півріччя 2006 року - на 96,8%). Загальний борг споживачів за неї станом на 1 липня становить майже 10 млрд. гривень.
Рівень розрахунків за природний газ населення, бюджетних установ і організацій та підприємств теплокомуненерго становив 84% проти 78,7% у минулому році). При цьому підприємства теплокомуненерго розрахувалися на 75,1% (63,4%). Заборгованість споживачів за природний газ з початку року зросла на 1,2 млрд. гривень і на 1 липня становить 5,6 млрд. гривень.
Рівень енергоємності ВВП у I півріччі знизився, порівняно з 2006 роком на 1,3% і складає 0,75 кг умовного палива в розрахунку на 1 гривню.
Питомі витрати енергоресурсів на випуск одиниці основних видів продукції зменшилися у середньому на 10,7%. Технологічні витрати електричної енергії під час її транспортування знизилися приблизно на 1%, втрати - на 1,7%, втрати теплової енергії в мережах на підприємствах теплокомуненерго скоротилися до 30% (у 2005 та 2006 роках - близько 35%). Втрати питної води в мережах залишаються високими і складають близько 35%.
Технологічні витрати газу під час видобування та транспортування зменшилися на 22,2%.
На виконання регіональних програм оснащення житлового фонду лічильниками природного газу їх встановлено на 11% більше від запланованого і на 15,5% більше, ніж у першому півріччі 2006 року. Проте незадовільними є темпи оснащення житлового фонду засобами обліку споживання енергоресурсів та води. На 1 липня житловий фонд оснащено: лічильниками холодної води на 26% від завдання, встановленого Програмою поетапного оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії; гарячої води - на 6,5%, теплової енергії - на 16%, регуляторами температури - на 2%.
Цінова політика Кабінету Міністрів спрямовувалася на забезпечення низькоінфляційної рівноваги на основних ринках товарів і послуг, недопущення зловживань монопольним становищем окремих виробників та продавців, стимулювання суб'єктів ринку до зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції. Протягом п'яти місяців споживчі ціни зросли на 1,9%, що на третину менше, ніж у відповідному періоді минулого року. Порівняно з груднем минулого року на 17,4% подешевшали яйця, на 10,7% - цукор, на 1,8% - м'ясо та м'ясопродукти. У червні продовжилося здешевлення яєць (на 7,3%), знизилися ціни на молоко (на 1,2%) та сир (на 0,9%).
Проте у червні на споживчому рику помітної сили набула дія інфляційногенних факторів, пов'язаних з наслідками несприятливих погодних умов для сільського господарства, що обумовило скорочення врожаю овочів і картоплі, та утворення певного ажіотажного попиту на товари-замінники, які можна зберігати тривалий час: борошно, цукор, макаронні вироби.
Цією ситуацію скористалися окремі підприємства, які підвищили також ціни на хліб та борошно, хоча у червні ці товари вироблялися з зерна минулорічного врожаю, запаси якого в країні є достатніми. Так, саме на червень припало 83,8% піврічного приросту цін виробників на борошно.
З деяким запізненням відреагували на неочікувані стрибки цін на хліб, борошно, цукор та деякі інші товари місцеві державні адміністрації, органи антимонопольного регулювання.
Далася взнаки і недостатня організація міжрегіональної оптової торгівлі продуктами харчування, через що різниця у прирості цін по окремих регіонах за червень досягла 3,5 разів: від 2% у Тернопільській області та 2,1% - в Автономній республіці Крим до 6% в Луганській області та 7,5% - в м. Севастополь.
Загалом у червні споживчі ціни підвищилися в середньому на 2,2%, що становило більше половини їх піврічного приросту, в тому числі на овочі та картоплю - на 34,8%, борошно - на 13,7%, цукор - на 12,7%.
Динаміка цін виробників загалом відображає наслідки загальносвітового подорожчання енергоносіїв, яке для України ускладнюється переходом на ринкові ціни в розрахунках за імпортований природний газ. Підвищення відпускних цін на продукцію, у тому числі і за рахунок подорожчання енергоресурсів, сировини та матеріалів, охопило практично усі галузі промисловості проте найбільшою мірою - електроенергетику, водо- та газопостачанні (на 20,4%). При цьому прибутки рентабельних підприємств галузі збільшилися за підсумками січня-травня майже на третину, а збитки нерентабельних - на стільки ж скоротилися.
У власному видобуванні первинних паливно-енергетичних ресурсів ціни виросли на 7,6%, однак прибутки впали більш як на чверть, а збитки зросли удвічі.
Наступним фактором підвищення цін виробників є ріст міжнародного попиту та світових цін на найважливіші продукти українського експорту і сполучні з ними. В металургії ціни виробників підвищилися на 14,1%, в добуванні металевих руд - на 18,3%. Це дало змогу зазначеним галузям не тільки перекласти на експортерів внутрішній ціновий тиск, а й значно збільшити свої доходи. Так, в металургії прибуток рентабельних підприємств зріс в 1,9 раза, у добуванні корисних копалин неенергетичного призначення - в 3,3 раза, збитки збиткових підприємств скоротилася відповідно в 3 та 2 рази. У хімічному виробництві ціни підвищилися на 9,2%, при цьому прибутки скоротилися на 6,8%, а збитки зросли більш як у 2 рази.
Помітна частка приросту цін промислових виробників припадає на галузь з виробництва неметалевої продукції для потреб будівництва. Тут ціни збільшилися на 20,8%, а прибутки - більш як в 3 рази.
В галузях, що виробляють кінцеві продукти як для експорту так і для потреб внутрішнього ринку приріст цін виробників був значно меншим, ніж у сировинних. У легкій промисловості ціни зросли від 2,9% до 3,1%, у машинобудуванні та харчовій промисловості - від 5,3% до 5,7%. Це дало помітний фінансовий ефект: у машинобудуванні прибутки збільшилися в 1,5 раза, в легкій промисловості - в 1,4 і лише харчова промисловість допустила їх зменшення (на 3,1%).
Таким чином народне господарство цілком задовільно адаптувалося до нових цін на енергоносії. В цілому по економіці протягом січня-травня прибутки рентабельних підприємств та організацій збільшилися на 43,2%, збитки скорочено на 2,2%.
Витрати підприємств і організацій на фінансування інвестицій в основний капітал за рахунок власних коштів - прибутку, амортизації тощо - збільшилися, за підсумками першого кварталу, на 56,8%, а їхня частка в загальному обсязі інвестицій досягла 60,2% (проти 58,9% торік). Ще більше - на 57,5% зросли кредити на ці потреби, в 2,2 раза - вкладення іноземних інвесторів.
Доходи державного бюджету збільшилися за півріччя порівняно відповідним періодом минулого року на 30,3%, або на 15,3% у реальному вимірі. Надходження податку на додану вартість зросли на 34,3%, зборів за спеціальне використання природних ресурсів - на 29,8, податку на прибуток та акцизного збору - більш як на 28%.
Випереджаючими темпами по відношенню до загального приросту доходів бюджету зростали надходження від оподаткування імпорту, що є економічно та соціально виправданим по відношенню до продукції вітчизняних виробників. Так, акцизного збору із ввезених на територію України товарів надійшло більше на 77,3%, на податку на додану вартість з імпортованих товарів - на 44%, ввізного мита - на 40%.
Однією з проблем фінансової та зокрема бюджетної ефективності економіки продовжує бути приховування прибутку та штучна збитковість, особливо у галузях зі швидким оборотом капіталу. Так на оптову торгівлю за підсумками січня-травня припадало 20,5% усіх збитків, хоча рік тому - 15%.
Залишається помітний розрив між динамікою прибутку та сплатою податку на прибуток. У порівнянні з січнем-травнем минулого року надходження до бюджету від податку на прибуток збільшилися на 32,5%, що на чверть менше від темпу приросту прибутків рентабельних підприємств.
Експорт товарів у фактичних інвалютних цінах зріс за 5 місяців на 34,4% (за відповідний період минулого року він зменшився на 0,9%), що майже дорівнює темпу приросту імпорту, який становив 35%. В абсолютній сумі баланс зовнішньої торгівлі товарами за січень-травень зведено з дефіцитом $3,7 млрд.
Національні рахунки за перший квартал дозволяють зробити деякі висновки щодо впливу цінового та об'ємного факторів на зовнішньоторговельний оборот, включаючи як товари, так і послуги. Зокрема приріст фізичного обсягу експорту (4,9%) виявився майже втричі нижчим від такого ж приросту імпорту (12,9%), проте приріст цін експорту (22,5%) перевищив подорожчання імпорту (15,6%). Отже, з одного боку економіка країни стикається зі зростаючою потребою в імпорті для споживчих, інвестиційних та поточних виробничих цілей, зокрема експортного виробництва (на 1% приросту ВВП у першому кварталі припадало 1,6% приросту імпорту), з іншого - цінова динаміка імпорту неенергетичних товарів виступає своєрідним компенсатором зростання внутрішніх цін на енергоносії та продовольство.
Таким чином, уряд України забезпечив результати виконання визначеної ним цілі - високий приріст виробництва, випереджаючі по відношенню до нього темпи приросту добробуту громадян.
По материалам пресс-службы Кабинета Министров Украины.
