В Музее гетманства в Киеве (ул. Спаская, 16-б) открылась выставка живописных работ никопольского художника Геннадия Шлыкова, который работает в чрезвычайно самобытной и неповторимой манере, одновременно романтичной и ироничной, безжалостной и торжественной. (укр.)
Створюючи картини, він створює іноді карикатури, іноді притчі й казки, сповнені затишного суму й особливого змісту, який прийнято називати Таємницею життя.
Хто він - дивак? Мудрець? Мізантроп, який безжалісно і трохи гидливо спостерігає за метушнею, швидше, моторошнуватих, аніж кумедних ляльок-людей ("У пошуках втраченого почуття")? Або казкар, здатний побачити високу й щемливу красу в погляді самотнього старого, що слідкує за повільним і поважним рухом сонечка - божої корівки ("Сонечко")? Його іронія може обертатися і блискучою, майже ювелірною витонченістю ("Кава на двох"), і запереченням самої себе через чистоту і ніжність ("Дівчина з пташкою"). Сюжети багатьох картин - звичайні до знайомості життєві сценки, міські ("Проліски") або сільські ("Полудень", "Годувальниця"), але одночасно це завжди новина, іноді болісно вражаюча, але частіше тремтлива і тепла; саме тому ця, так би мовити, реальність не вступає у протиріччя з різнокольоровими рибами, що раптом запливли на небо, хоч це, звичайно, і сталося уві сні - мабуть, уві сні художника, але, можливо, сон цей снився і самим рибам ("Бузковий сон"). До речі, сни бачать тут і коти - в усякому разі, великий мандрівник Вуртепіль, який навіть відпочивати полюбляє серед екзотики, тобто в даному випадку "8 серед кактусів ("Кіт Вуртепіль").
Але, здається, найорганічніші з картин Геннадія Шликова - саме притчі й казки. Дозволяється згадувати Брейгеля - до того ж художник сам скромно про це "підказує", одягаючи своїх героїв у відповідні костюми ("Мисливці", "Музики", "Танок з дзвіночками"). Але це, швидше, саме "спогади". Казковий світ нікопольського художника - неповторний, дорогоцінний, зворушливо беззахисний, добрий і трохи сумний. "Птахолов", який разом із птахам заслухався своєю ж грою на манку, "Садівник", що обережно тримає у великих долонях маленьку троянду, "Мандрівник" з домом на візку (мабуть, це алегорія, а мабуть, просто хазяїн лялькового театру заблукав у зимовому полі). Оксана Ламонова. Мистецтвознавець. Инф. газеты "Україна молода".
