В финском городе Лахти 15 февраля открылся чемпионат мира по лыжным видам спорта, в котором принимают участие 500 спортсменов из 39 стран. (укр.)
Чемпіонат світу з лижних видів спорту, що розпочався 15 лютого в фінському Лахті, без сумніву, назавжди увійде до історії. Перший - і абсолютний - рекорд встановила Міжнародна лижна федерація, вшосте (!) довіривши Лахті зібрати у себе найсильніших спортсменів планети. Другий - не менш вагомий - на рахунку самих учасників змагань, яких до Суомі прибуло аж 500. Представляють вони аж 39 країн (причому, навіть такі екзотичні, як Марокко), а сперечаються аж за 19 медальних комплектів. А далі рекорди, скандали й сенсації посипалися, як з рогу достатку.
Програму чемпіонату відкривали чоловіча й жіноча 15-кілометрові гонки класичним стилем. Першу детально не аналізуватиму, оскільки наші в ній участі не брали. Відзначу тільки досить несподівану перемогу 22-річного шведа Пера Елофсона, який через свої унікальні дані - величезні серце й легені - гідний виставлятися в кунсткамері. Слід віддати належне ветерану-фіну Харрі Кірвісніємі: знаменитий лижник у свої 43 (!) роки здолав півтора десятка км з п'ятим (!) часом.
Того ж дня медалі на цій дистанції ділили жінки, серед яких було й троє наших землячок - Ірина Тереля, Олена Гаясова, Марина Пестрякова. Напередодні старту чемпіонату кореспондент "УМ" попросив провідного тренера Держкоммолодьспорттуризму Миколу Калініна оцінити шанси українських спортсменів, і, в першу чергу, жінок, на успішний виступ у Лахті.
- Миколо Дмитровичу, наскільки фізично й психологічно ваші підопічні готові до медальних звитяг?
- Лідерам збірної ось уже кілька років є досвідчена Ірина Тереля, яка разом із Валею Шевченко входить до 30 кращих лижниць світу. На жаль, Шевченко не виступатиме в Лахті - місяць тому вона стала мамою, народила дівчинку. Повірте, якби Валя була у формі, ми могли б всерйоз посперечатися за нагороди в естафеті, та тепер доведеться сконцентруватися більше на індивідуальних гонках. Великі надії ми покладаємо на Гаясову та Пестрякову.
- Вас не бентежить вік Гаясової (32 роки) та Терелі (35)?
- Абсолютно ні. Зараз у лижах на перших ролях, як правило, зрілі, досвідчені спортсмени.
- Але ж завжди "виїжджати" на ветеранах не годиться...
- Талановита молодь у нас є, причому чимало. Зате грошей для її підготовки - практично немає. Виступаючи за рік максимум у двох-трьох турнірах, скласти конкуренцію норвежцям чи шведам нереально. Днями я повернувся з юніорського чемпіонату світу, де, поспілкувавшись із своїми російськими друзями-колегами, відчув гіркий сум та сором за Україну. Тільки на підготовку юніорської збірної там виділяють $350 тисяч на рік! Навіщо ця мова, якщо в однієї Лариси Лазутіної - 4 змазувальники лиж, а в нас, дай Бог, один на всю команду...
Такими невеселими були передстартові прогнози відомого фахівця, таким же сумним було й втілення їх у життя. Найкращий час у 15-кілометровій "класиці" серед українок, як і годиться лідеру, показала Тереля. Відставши від переможниці - норвежки Бенте Скарі на 5 хв. 17,0 с, Ірина фінішувала 38-ю. Гаясова з Пестряковою були, відповідно, 44-та і 49-та.
У 16 лютого лижники відпочивали (змагалися тільки двоборці, ми - знову в "прольоті"), а субота порадувала болільників чи не найзахоплюючішим видом змагань - гонкою переслідування. 15 років тому норвезький двоборець Гундарс Гундерсен вніс геніальну пропозицію об'єднати дві гонки (класичним і вільним стилем) в одну, і з того часу глядачі й журналісти завжди з нетерпінням чекають саме на гундерсівську гонку.
Першу 10-кілометрівку швидше за всіх пробіг фін Міка Мюллюла, який на 2,2 с випередив земляка - Ярі Ісоматса. І саме ці двоє спортсменів буквально за кілька наступних годин із національних героїв перетворилися у "ворогів народу".
Ще перед початком змагань FIS попередила: оголошуємо війну любителям допінгу. Спортсмени обурилися, причому, здавалося б, справедливо - за останні два з гаком десятки років серед лижників було дискваліфіковано лише одну росіянку, Любов Єгорову, та й то за невинний в принципі бромантон. Однак події, що стрімко розгорталися зараз у Лахті, спаплюжили красиву легенду про бездоганну з точки зору фармакологічних махінацій репутацію цього виду спорту.
Спочатку здивував Мюллюла: головний претендент на "золото" заявив, що ось уже кілька днів у нього висока (?!) температура, тому продовжувати боротьбу за перемогу в гонці переслідування він не зможе. За відсутності фаворита другу 10-кілометрівку, а разом з нею і всю гонку, виграв той таки швед з "великим серцем" Елофсон. Друге місце залишив за собою Ісоматса, і ось тут почалося найцікавіше.
Допінг-проба, взята в нього напередодні, дала позитивний результат і показала, що фін приймав заборонений препарат HES (штучна плазма, яка робить кров менш концентрованою і дозволяє повністю зааскувати вживання таких засобів, як, наприклад, еритропоетин - найдієвіший із сучасних стимуляторів). У підсумку медаль у Ісоматса відібрали, дискваліфікувавши прудконогого фіна на 2 роки. Це дозволило іншим - поки що "чистим" спортсменам зробити крок уперед у підсумковій таблиці за результатами гонки переслідування).
Жіночу ж гонку за системою Гундерсена виграла фінка Вірлі Куйтунен, хоча після перших 5 км "класикою" лідирувала новоспечена чемпіонка норвежка Скорі. І відразу ж потрапила під пильний нагляд борців із допінговою заразою.
Може й добре, що хоч наші поки що до чільних десяток не потрапляють: Тереля цього разу була аж 15-ю, Гаясова і компанія не увійшли до перших п'ятдесяти, тому в другій частині гонки участі не брали.
Віктор Іванченко.
Инф. газеты "Україна молода".
