Не уступаем "Ла Скала"

05.02.2001, 11:59

Фестиваль "Аве Верди!", проходивший в течение недели в Национальной опере Украины, показал, что Киев и сегодня остается городом, в котором любят оперное искусство. (укр.)

Вже за два тижні до початку фестивалю у театральних касах важко було відшукати квитки не тільки на гала-концерт, який його відкривав, а й вистави, що їх планувалося показати, та заключний концерт, де мав прозвучати "Реквієм" великого італійського маестро - саме 27 січня, в день сотої роковини від дня його смерті. На переконання театральних касирів, навіть якби київський оперний був утричі більший, він би не вмістив усіх бажаючих потрапити у ці дні до театру. До організації фестивалю, що став однією із найзначніших у світі акцій з відзначення пам'яті Джузеппе Верді, були причетні і Київська міська адміністрація, і дирекція Національної опери України, і посол Республіки Італія в Україні Іоланда Брунетті Гетц та директор Італійського культурного центру Нікола Франко Баллоні, які доклали багато зусиль до його проведення.

Гостями Києва стали відомі італійські диригенти і композитори Нікола Колаб'янкі та Алессіо Влад, японський диригент Чосеї Комацу, канадська співачка Крістіна Комацу, італійські співаки: тенори Бруно Себастіан та Мауріціо Сальтарин, сопрано Франческа Скаїні, Наузікаа Полічіккіо та Кармела Аполлоніо, баритон Антоніо Сальвадорі, мецо-сопрано Марілена Монтуоро, російський тенор Олег Відеман, львівський співак Ігор Кушплер та харків'янин Микола Коваль. Серед вдячних глядачів можна було зустріти і високих урядовців, і зарубіжних дипломатів, і депутатів Верховної Ради, й представників справді демократичної публіки - студентів, школярів, пенсіонерів. Треба віддати належне мудрості організаторів фестивалю: ціни на квитки були цілком доступними і враховували різні фінансові можливості київських меломанів - аж до найскромніших.

Весь фестиваль проходив в атмосфері найвищого творчого піднесення, яке стало б неможливим без справді блискучого виконавства київських вокалістів, музикантів, артистів хору. Захоплення ним породжувало й своєрідний настрій національного піднесення: "Наші таки переспівали гостей!" На виставі "Трубадур", де головні партії виконували Лідія Забіляста, Валентина Кочур та Ігор Кушплер, мій випадковий сусід - шанувальник оперної музики зі стажем, який свого часу не проминув жодної цієї вистави за участю Юрія Гуляєва й неодноразово слухав опери в різних зарубіжних країнах, після останнього акорду оркестру виніс своє резюме: "Цю виставу можна повністю перенести на сцену "Ла Скала" - вона справді блискуча!". А було ще показано Національною оперою України "Травіату", де Володимир Гришко полонив своєю чудовою вокальною технікою, "Аїду" з талановитими співаками Світланою Добронравовою, Людмилою Юрченко та Іваном Пономаренком, "Набукко", де вперше співала Фенену наша молода обдарована мецо-сопрано Анжеліна Швачка, "Ріголетто" з молодими, але вже визнаними співаками Ольгою Нагорною та Андрієм Романенком... А в "Реквіємі" оплески слухачів разом з італійськими гостями справедливо заслужили Михайло Дідик і Тарас Штонда. На жаль, немає змоги назвати всіх учасників цих спектаклів. Та якщо виконавці головних партій ще мінялися, то оркестр і хор з повною наснагою і самовіддачею працювали щовечора.

У день закінчення фестивалю київські митці почули багато слів визнання за їхнє чудове мистецтво. Чимало з них одержали подяки Міністерства культури та Київської міської держадміністрації. І, звичайно, ніхто в залі, з тих, хто аплодував цим чудовим майстрам найбільшого музичного театру Вкраїни, і не здогадувався, що в січні жоден з них ще не одержав зарплати (аванс їм видадуть вже після закінчення фестивалю). Вони не відпочивають на Канарах, їх не діймають сумніви, яку наймоднішу іномарку автомашини придбати задля престижу, як представники підтримуваного у нас на різних рівнях шоу-бізнесу. Але це саме вони є справжнім національним надбанням України, її славою. І, певно, саме тому своєрідним заключним акордом фестивалю можна вважати такі по-людськи теплі слова, сказані Віце-прем'єром України Миколою Жулинським: "Це справжнє щастя, що ви у нас є".
Людмила Жиліна.
Инф. газеты "Урядовий кур'єр".

Читайте також