Украина начала поход на Олимпиаду с приятной ничьей. (укр.)
У спорті нерідко трапляються ситуації, коли не взятий реванш не тільки не засмучує - радує. Одна з них трапилася 8 лютого в Осло, де у рамках олімпійського відбору українські хокеїсти розійшлися миром із білоруськими колегами - 2:2.
Здавалося б, чому радіти: двічі за останні два роки сусіди-бульбаші робили з нас всесвітнє посміховисько - 1:6 (на чемпіонаті світу-99), 3:7 (на ЧС-2000), ми ж, замість невдоволення, тішимося хай і бойовою, але ж нічиєю. Та привід є, і не один.
Перший - нарешті наші продемонстрували характер, врятувавши матч, програючи 0:2 вже на 2-й (!) хвилині гри.
Другий, найголовніший, - саме білоруси вважаються найреальнішими претендентами на перемогу в олімпійському кваліфайні, Україні ж з Німеччиною та Норвегією прогнозисти-фахівці "дозволили" битися за дві інші путівки у Солт-Лейк-Сіті-2002. Тому й вважатимемо дебют битви вдалим. Нашому кореспонденту вдалося додзвонитися до Осло й поцікавитися враженнями від гри головного тренера збірної України Анатолія Богданова.
- Враження - двозначні, - почав Анатолій Васильович. - З одного боку, нічия з фаворитом не може не тішити, з іншого ж поєдинок із висококласним суперником миттєво викрив усі наші недоліки.
- Щось занадто миттєво: вже на 29-й секунді матчу наші пропустили першу шайбу, через хвилину й 11 секунд - другу. "Непоганий" початок, нічого сказати.
- У цих двох епізодах не дуже вдало зіграв наш воротар Ігор Карпенко, який після кидків суперника відбивав шайбу прямо перед собою, невпевнено зіграли на "п'ятачку" й наші захисники. Однак не це засмутило найбільше: нас дуже розчарувала гра другої трійки - Синьков-Бобровников-Аліпов. Вже у першому періоді ми змушені були посадити на лаву запасних Синькова, згодом там опинилися і його партнери, а також ще один "беркутівець" - захисник Тимченко. Не знаю, чому, однак ці хокеїсти виглядали абсолютно інертними, склалося враження, що вони потрапили на майданчик прямо з пляжу.
- Але ж сезон у СЄХЛ у розпалі, їхній "Беркут" впевнено йде до чемпіонства, а весь названий вами квартет - серед кращих бомбардирів Ліги. Та й ви самі були впевнені у боєздатності ветеранів.
- Дуже не хотілося б помилитися. Можливо, хлопці просто перегоріли, однак всі вони й справді досвідчені майстри. Тим більше, що 37-річному Ширяєву чомусь вдається демонструвати гідну гру, а 29-річний Бобровников знітився. Принагідно похвалю нашу молодіжну трійку у складі Безщасного, Касянчука та Гніденка, які справили гарне враження не тільки на мене, а й на присутніх у Норвегії фахівців і скаутів.
- Перейшовши на гру в три ланки, ви автоматично поклали додатковий тягар на плечі інших гравців...
- І я радий, що вони витримали. У першу чергу відзначу, звичайно, Вадима Шахрайчука. Центрофорвард омського "Авангарду", окрім дублю (закинув шайби на 7-й і 44-й хвилинах), вкотре проявив лідерські задатки. Надприємне враження справили й захисники Климентьєв із Полковниковим, на рахунку першого, до речі, дві результативні передачі. Практично безпомилково дограв матч Карпенко (21 відбитий кидок), якому довелося дуже сутужно, коли в останні дві хвилини ми залишилися у меншості.
- Білоруси справді такі страшні, як їх малюють?
- Справді. Що казати: у них команда укомплектована тільки легіонерами, і легіонерами з пристойних клубів. Гадаю, зле пожартували з ними дві швидкі шайби: вочевидь, вони подумали, що дотиснуть нас голими руками. Не вийшло, і, здається, білоруси дуже засмутилися.
- Помилки Карпенка не позбавлять його місця в основі?
- Як ми й планували, матч з Норвегією відстоїть Костя Симчук, який спеціально прилетів до Осло зі США, де він виступає за "Форт-Уейн".
- Наостанок розкажіть, як організований турнір, чи багато норвежців слідкує за "олімпійськими баталіями?
- Наш поєдинок відвідало близько 500 фанатів, а ось за грою норвежців з німцями спостерігало майже 3000. Однак господарі, незважаючи на підтримку, засмутили земляків, програвши з рахунком 4:6. Загалом же турнір організований нормально, поки що жодних проблем не виникало. Зате були вони по дорозі до Осло: поспішаючи за олімпійською путівкою, ми... забули у Відні (де робили пересадку на інший рейс) 10 баулів з амуніцією. Два дні хлопці не могли нормально тренуватися, і лише за півгодини до матчу з білорусами привезли нашу екіпіровку.
Віктор Іванченко.
Инф. газеты "Україна молода".
