Гражданский Кодекс Украины готов к рассмотрению в парламенте в третьем чтении

24.05.2001, 14:30

Во время встречи с членами постоянной делегации Верховной Рады Украины в Парламентской Ассамблее Совета Европы, которая состоялась 23 мая при участии главы парламента Ивана Плюща, Президент Украины Леонид Кучма заявил о готовности подписать в первоочередном порядке все документы, которые Верховная Рада одобрит во исполнение обязательств Украины перед Советом Европы. (укр.)

Л. Кучма також підтримав ідею проведення у вересні цього року у Києві конференції "Україна - Рада Європи".

Інформуючи про законодавчу роботу Верховної Ради на виконання зобов'язань України перед ПАРЄ, І. Плющ зазначив, що на сьогодні готовий до розгляду в парламенті у третьому читанні проект Цивільного Кодексу України і найближчим часом цей документ може бути схвалений в цілому.

Він також зазначив, що народні депутати вже у четвер, 24 травня, можуть проголосувати щодо законопроекту про судоустрій у третьому читанні та в цілому. Спікер нагадав, що на Погоджувальній раді депутатських груп, фракцій та парламентських комітетів у понеділок, 21 травня, він обстоював позицію стосовно винесення на голосування у четвер законопроекту про судоустрій, щодо якого народні депутати не визначилися у третьому читанні минулого четверга - 17 травня. На думку І. Плюща у разі, якщо парламент не підтримає цей документ, то у п'ятницю доцільно розглянути у першому читанні новий документ - узгоджений проект Судового кодексу України, який підтримано Комітетом Верховної Ради з питань правової політики. В цьому разі сказав він, наступного пленарного четверга - 7 червня - Верховна Рада могла б проголосувати за цей документ в цілому.

Стосовно інших документів, ухвалення яких є вимогою Ради Європи, то в ході зустрічі з Президентом України та членами української парламентської делегації в ПАРЄ Міністр юстиції України Сюзанна Станік поінформувала, що робочою групою з опрацювання проекту Цивільно-процесуального кодексу України цей документ вже направлено до Кабінету Міністрів для внесення його на розгляд Верховної Ради. За словами Міністра, до уряду також подано і проект Кримінально-процесуального кодексу України.

С. Станік також повідомила, що на виконання зобов'язань нашої держави перед Радою Європи нею підготовлено та направлено до Кабміну проект Указу Президента України щодо передання пенітенціарної системи у відання Міністерства юстиції.

Як зазначали члени української парламентської делегації, зокрема її керівник Борис Олійник, з ухваленням та підписанням цих документів можна було б говорити "про серйозний прогрес" у виконанні Україною обов'язків та зобов'язань, взятих при вступі до Ради Європи, як того вимагає резолюція останньої, квітневої, сесії ПАРЄ 2001 року щодо України.

Інформуючи главу держави про роботу делегації, Б. Олійник не виключив, що, не дивлячись на прийняте 22 травня рішення Постійного Комітету ПАРЄ - перенести "українське питання" на сесію ПАРЄ у вересні цього року, червнева сесія Асамблеї може повернутися до питання виконання Україною її зобов'язань.

Зокрема, член делегації, член Моніторингового комітету ПАРЄ Євген Мармазов зазначив, що це питання може бути порушено на наступному засіданні комітету, яке відбудеться у Парижі 8 червня цього року. Він підтримав думку Б. Олійника про те, що у разі схвалення Цивільного кодексу та прийняття закону про судоустрій, це - разом із набуттям чинності Кримінальним кодексом України, який нещодавно підписано главою держави, буде визнано "суттєвим зрушенням" у виконанні Україною своїх зобов'язань перед РЄ і сприятиме ухваленню менш жорсткого рішення стосовно нашої держави. В ході зустрічі було також порушено питання про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Зокрема, член української парламентської делегації Іван Попеску наголосив, що рішення Конституційного Суду України про неконституційність прийнятого парламентом закону про ратифікацію цієї Хартії стосується не змісту документа, а процедури його підписання.

(Конституційний Суд вказав, що згідно із Законом "Про міжнародні договори України", який набув чинності на час ратифікації Хартії, закон про її ратифікацію мав бути направлений на підпис Президентові України, а не Голові Верховної Ради, як це було зроблено.)

Парламентарій підтримав думку, висловлену в ході зустрічі, про необхідність ухвалення Постанови Верховної Ради щодо направлення вже ухваленого Закону "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" на підпис Президентові України. Проект Постанови підготовлено народними депутатами Б. Олійником, Є. Мармазовим та Анатолієм Раханським. Ця пропозиція була підтримана Міністром юстиції, а саме - щодо направлення зазначеного закону на підпис Президентові України без його повторного розгляду в сесійному залі.

В ході зустрічі Президент України Л. Кучма, Міністр закордонних справ Анатолій Зленко, Міністр юстиції С. Станік, перший заступник Міністра закордонних справ, Постійний представник України в РЄ Олександр Чалий відзначили плідну роботу української делегації під час останньої сесії ПАРЄ, що, на їхню думку, унеможливило санкції стосовно України в прийнятій резолюції.
По материалам Информационного управления Верховной Рады Украины.

Читайте також

Читайте также