"Фауст и Маргарита" посетят Киев

27.01.2003, 11:35

С 1 февраля по 16 марта в Киеве будет проходить выставка "Фауст и Маргарита", организаторами которой выступили Центр Современного Искусства при НаУКМА и Немецкий культурный центр "Гете-Институт". (укр.)

Спільний проект Сергія Браткова (Україна) та Штеффена Мюле (Німеччина) - це спроба двох митців втілити сучасні уявлення про Фауста і Маргариту - чи не найвідоміших персонажів європейської літератури. Цей проект - лише відображення творчого дослідження, трансформації класичних літературних образів.

Попри близькість сприйняття образів, різниця у соціальних, культурних і художніх наративах Німеччини й України дала максимальний спектр ідей, загострила полярність поглядів авторів і підсилила їхнє "збігання".

Обидва учасники - яскраві творчі особистості й відомі в себе на батьківщині художники. Кожен із них представляє окремий художній простір. А тому в центрі уваги проекту був не кінцевий результат, що мав би презентуватися у галереї, а самоцінність мистецької співпраці двох майстрів, як максимально креативна й чиста форма художнього обміну.

Художник не є механічним візуалізатором навіть найглибших, але заданих ідей. Як частина соціуму, він завжди буде індикатором прихованих процесів і тенденцій. Його робота - це деяке алхімічне дзеркало, в якому суспільство бачить усі вади свого розвитку. Власне це й відбулося із первинною концепцією нашого проекту. Внутрішній конфлікт Фауста - людини в пошуках вічних цінностей, яка кинула виклик рутинним засадам суспільства - в художньому дослідженні Мюле персоніфікувався загрозою усе більшого обмеження індивідуальної свободи під гаслом безпеки всього суспільства. Крізь призму об'єктива Браткова трансформувався й традиційний зворушливо- жертовний образ Маргарити, вибухнув яскравим феєрверком портретів. З першого погляду, роботи, представлені в різних залах галереї, видаються стилістично роз'єднаними, але вони пройшли однаковий шлях художньої трансформації ідеї, абсорбуючи всі гострі моменти та реанімуючи її постійною гостротою переживань, що властива художникові. Саме це й було метою експерименту.
По материалам пресс-релиза Центра Современного Искусства при НаУКМА.

Читайте також