Кабинет Министров Украины одобрил законопроект "Об утверждении Общегосударственной программы развития малых городов Украины. (укр.)
Нині в Україні є 344 малих міст, в яких проживає 13% населення. Такі міста (з населенням до 50 тис. чоловік) займають особливе місце в історичному розвитку України. В них розвивалася національна культура і духовність. Важливу роль малі міста відіграють у формуванні поселенської мережі та розміщенні продуктивних сил країни, оскільки з ними безпосередньо пов'язане життя 22,4 млн. міських та сільських жителів. Проте спад виробництва, економічна дестабілізація в 90-х роках послабили соціально-економічну та фінансову базу малих міст.
Виправити таке становище передбачено заходами, що містить законопроект "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст України", схвалений на засіданні Кабінету Міністрів 25 липня цього року.
Програма виходить з того, що Конституцією України та законом "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено роль міст як самостійних адміністративно-територіальних одиниць, носіїв місцевого самоврядування, суб'єктів економічної та фінансової діяльності. Відповідно до цього в проекті Програми окреслено основні напрями сталого соціально-економічного розвитку малих міст, а також науково-методичні, економічні, організаційні, правові заходи щодо їх реалізації.
Втілення наміченого має забезпечити позитивні зрушення у розвитку малих міст, екологічній безпеці їх території, підвищити життєвий рівень населення на основі ринкових перетворень та ефективного використання науково-виробничого потенціалу. Важливим стане розроблення правових засад та інструментів державного стимулювання таких процесів.
Прийняття Програми дасть змогу органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, за відповідною державною підтримкою, самостійно складати й реалізовувати плани відродження та розвитку малих міст. Потреби їх будуть враховувати й регіональні програми, що сприятиме активному залученню до цієї роботи місцевих управлінських кадрів, населення та підприємців.
У минулі роки під час проведення економічних реформ було недостатньо враховано специфіку малих міст. Це спричинило там значне безробіття. Тож державна політика у цій сфері буде спрямована на збереження та оновлення існуючих робочих місць, створення новітніх виробництв з активним залученням інвестицій, прискореним розвитком малого та середнього бізнесу. Таким чином, буде продуктивно використаний трудовий потенціал малих міст, які особливо чутливо реагують на структурні зрушення в економіці.
Економічне стимулювання платоспроможного попиту на робочу силу стане головним напрямом розв'язання проблеми зайнятості населення у малих містах. Для цього будуть задіяні механізми податкового заохочення підприємців за додаткове наймання робочої сили, в тому числі молоді. Піднесенню самостійної зайнятості населення сприятиме розвиток мікрокредитування малого підприємництва, пошук ефективної взаємодії його з великими підприємствами.
Передбачається протягом 2001-2005 років створити у малих містах 110-140 тис., а протягом 2006-2010 років - до 150 тис. робочих місць. Пріоритетними в цьому напрямі будуть західні області, у малих містах яких рівень працевлаштування незайнятого населення досягає 15%.
Питому вагу працюючих на малих підприємствах буде доведено до 50%-55%. Йдеться передусім про містечка Полісся, Поділля, Київської, Черкаської, Чернігівської областей, де малі підприємства виробничої сфери не перевищують 30%. Нового розвитку набуде система підготовки кадрів для малого і середнього бізнесу шляхом створення широкої мережі бізнес-інкубаторів.
Розвиток сфери зайнятості малих міст забезпечуватиме система оперативного регулювання обігу робочої сили, реалізація цільових комплексних програм професійної підготовки та перепідготовки, удосконалення системи соціального страхування від безробіття.
Держава приділить особливу увагу соціально-економічному розвою 111 малих монофункціональних міст, які найбільше потерпіли від кризових явищ в економіці. Вузька спеціалізація виробництва у таких містах обумовила їх економічну залежність від результатів роботи одного-двох промислових підприємств, зокрема, гірничодобувних, енергетичних, переробних. Це іноді ставить під загрозу саме існування міст. Тому, окрім допомоги від центральних та місцевих органів виконавчої влади, залучатимуться інвестиції для відродження або переорієнтації виробництва профільних підприємств малих монофункціональних міст.
Великий розділ Програми присвячений розвиткові соціальної інфраструктури, житлово-комунального і транспортного комплексу малих міст. Нерозвиненість цієї сфери не тільки ускладнює життя, а й обмежує вибір професій, загострює ситуацію на ринку праці та демографічні проблеми.
Здійснення Програми дасть інтенсивний поштовх комплексному розвитку малих міст, стимулюватиме їх економічне зростання через максимальне використання місцевих ресурсів. Це також сприятиме збереженню культурної спадщини, реставрації пам'яток історії та культури, відродженню народних художніх промислів і ремесел, туристичній привабливості малих міст.
Втім, про добру перспективу малих міст свідчать такі дані. У 1991-2000 роках в них спостерігався як природний приріст населення на 1,1%-1,3%, так і приріст населення на 1,7%-3,6% за рахунок його міграції, тоді як в Україні загальна кількість населення та кількість міського населення зменшилася.
Инф. пресс-службы Премьер-министра Украины.
