В Киеве проходит первая международная научно-практическая конференция "Специфическая диагностика инфекционных болезней". (укр.)
Мета конференція - висвітлення актуальних питань щодо сучасних методів діагностики (серологічних, молекулярно-біологічних) та застосування їх в Україні. У конференції беруть участь науковці різних регіонів України та близького зарубіжжя. У привітання від академіка Академії Наук Росії Покровського В. І. була висловлена подяка Міністерству охорони здоров'я України, Академії наук України за плідну співпрацю та надану можливість взяти участь у конференції.
В Україні одна третина від усіх захворювань припадає на інфекційні хвороби. Тому проблема адекватної діагностики інфекційних хвороб є дуже актуальною. Від своєчасною, якісної діагностики залежить ефективність лікування, профілактика, оцінка протікання захворювання тощо. Сьогодні в Україні широко застосовуються методи імуно-ферментного аналізу, а також молекулярно-біологічні дослідження. Але, як зазначила директор Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського.
О. П. Сельникова, необхідно створювати чітко функціонуючу, дієву систему молекулярної діагностики. І перші кроки у цьому напрямку вже робляться: Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського було дозволено проводити підготовку кадрів і невдовзі таки курси почнуть діяти.
Не випадково перший день засідання конференції був присвячений питанням специфічної діагностики ВІЛ та ВІЛ-асоціативних інфекцій, бо ця проблема є актуальною та гострою як для всієї світової спільноти, так і для України. Протягом останнього часу Україна за темпами росту захворюваності на ВІЛ-інфекцію займає одне з провідних місць у Східній Європі. За даними Українського центру профілактики та боротьби зі СНІДом з 1987 року за станом на 01.12.2003 в Україні офіційно зареєстровано 61287 ВІЛ-інфікованих співвітчизників та 305 іноземців. Серед ВІЛ-інфікованих громадян України 6016 дітей, серед яких 5 885 народжені ВІЛ-інфікованими матерями. 5759 дорослих та 194 дитини захворіли на СНІД, 3326 дорослих та 111 дітей померли від СНІДу.
Для виявлення антитіл до ВІЛ найбільш широко застосовуються імуноферментні тест-системи, які стали доступними у 1995 році, всього через 2 роки після первинного виділення ВІЛ. Але при використанні тест-системи першого та другого покоління мав місце відсоток неправдиво-позитивних та неправдиво-негативних результатів. Окрім того, термін постановки діагнозу тривав до 6-12 тижднів з моменту інфікування. Сьогодні при діагностиці ВІЛ-інфекції застосовують тест-системи третьої та четвертої генерації, котрі дозволяють максимально точно (0,3 - 0,8% неправдивих показань) поставити діагноз протягом 7-14 днів. Сьогодні в Україні випускаються тест-системи для діагностики ВІЛ/СНІД методом ІФА, котрі за показниками точності та специфічності відповідають міжнародним стандартам, що в свою чергу гарантує високий рівень достовірності проведених досліджень.
Як було зазначено у доповідях представників компанії "ДіапрофМед", сучасні тест-системи дозволяють ефективно виявляти такі поширені небезпечні інфекції, як герпевірус, інфекційний мононуклеоз, цитомегаловірус, ентеровірус, гепатити В та С, інфекції, що передаються статевим шляхом та інші. Саме лабораторна діагностика дозволила виявити новий вірус SARS, тест-система для діагностики SARS "DiA-AmpliSens" вже зареєстрована в Україні.
Сьогодні за допомогою сучасних методів дослідження достатньо надійно виявляються як серологічні, так і молекулярні маркери до ВІЛ та інших небезпечних інфекцій. Але у зв'язку з мінливістю багатьох вірусів, виникає ризик отримання помилкових результатів. Тому необхідно постійно удосконалювати методику діагностики і користатися діагностичними методами не поодинці, а у комплексі. "У нас налагоджена досить ефективна система імуноферментних досліджень, але сьогодні важливо створити державну системи молекулярної діагностики, - зазначила О.П. Сельникова.- Окрім того залишається питання кваліфікації кадрів. Наш інститут невдовзі розпочне підготовку спеціалістів, але необхідно створювати лабораторії молекулярної діагностики. До речі, ці лабораторії можна буде застосовувати також для дослідження трансгенних рослин, гено-модіфікованої продукції тощо".
По материалам пресс-службы Министерства здравоохранения Украины.
