На шестой сессии Верховной Рады Украины принят новый закон о выборах, а имплементация оказалась "твердым орешком". (укр.)
Прогнозувалося, що шоста сесiя Верховної Ради, яка закiнчилася минулої п'ятницi, стане сесiєю кодексiв - Земельного, Бюджетного, Податкового, Цивiльного та iнших. Але депутатам не вдалося прийняти жодного з них. I це, зазначив у заключному словi глава парламенту Iван Плющ, викликає занепокоєння, бо такi закони вкрай потрiбнi для земельної, бюджетної, судової та адмiнiстративної реформ.
В цiлому ж спiкер назвав шосту сесiю продуктивною. Протягом неї було прийнято 131 закон, вперше в економiчнiй практицi України своєчасно ухвалено Держбюджет. Крiм того, i справа з кодексами просунулася вперед: до третього читання пiдготовленi Кримiнальний та Бюджетний кодекси. За словами вiце-спiкера Степана Гавриша, не пiзнiше, як у лютому-березнi бiльшiсть кодексiв буде прийнята. На сьому сесiю планується винести майже 500 законопроектiв (враховуючи альтернативнi).
Але повернемося до сесiї, яка щойно завершилася. Особливу увагу привернув її передостаннiй день - 18 сiчня, в який вiдбулося голосування за iмплементацiю результатiв референдуму та новий виборчий закон.
Парламент вирiшив вiдмовитися вiд змiшаної мажоритарно-пропорцiйної системи виборiв народних депутатiв, яка дiяла в 1998 роцi. I натомiсть проголосував за вибори на повнiстю пропорцiйнiй основi. Якщо Президент пiдпише цей закон, то ми обиратимемо депутатiв виключно за партiйними списками, а не по мажоритарних округах. Думки полiтикiв "за" i "проти" цього нововведення будуть вмiщенi в наступному номерi газети. А сьогоднi розглянемо питання iмплементацiї.
Не можна сказати, що серед депутатського корпусу переважали оптимiстичнi надiї, що результати квiтневого референдуму будуть реалiзованi законодавчо на шостiй сесiї. Вже одне те, що це питання було включено до порядку денного пiд завiсу сесiї, в останнiй голосувальний четвер, говорило не на його користь. Нагадаємо, що в квiтнi парламент 252 голосами схвалив попередньо внесений Президентом законопроект про iмплементацiю. Пiсля позитивного висновку щодо нього Конституцiйного суду депутати мали проголосувати за цей документ конституцiйною бiльшiстю - тобто не менш нiж 300 голосами. Оскiльки ж парламентська бiльшiсть не мала стiльки голосiв, передбачалося досягти компромiсу з лiвими фракцiями i назбирати недостатнi голоси серед них.
Але компромiс не вiдбувся. Бiльше того, в самiй бiльшостi, як вже повiдомляла "КП", намiтилися трiщини i деякi її фракцiї, зокрема "Батькiвщина", "Яблуко", "Реформи. Конгрес" та Український народний рух, почали голосувати, не дотримуючись спiльної позицiї. Зважаючи на все це, зранку 18 сiчня депутати створили тимчасову спецiальну комiсiю для доопрацювання президентського законопроекту. На вечiрньому засiданнi цей документ був оголошений вiце-спiкером Степаном Гавришем. Але згоди у парламент вiн не внiс. Частина депутатiв оголосила, що парламент не має права коригувати законопроект, внесений главою держави, i слiд повернутися до його початкового варiанту.
Однак нi доопрацьований законопроект про iмплементацiю, нi його первiсна редакцiя не набрали не тiльки конституцiйної, а й простої бiльшостi голосiв. До речi, голосування проводилося i по окремих статтях, i в цiлому. Наводимо коментарi депутатiв, чому так сталося.
Олександр Лавринович, Народний рух: "Конституцiя України передбачає єдиний орган, який може вносити до неї змiни - це Верховна Рада. I ми сьогоднi мали право змiнити текст з внесеного законопроекту, пiсля чого були зобов'язанi передати його до Конституцiйного суду. Але деякi фракцiї взяли курс на конфронтацiю".
Вiталiй Журавський, Християнсько-демократична партiя: "Йдеться про нову редакцiю того закону, за який парламент в липнi вiддав 252 голоси. I я не бачу тут юридичної проблеми. Тимчасова комiсiя мала право запропонувати бiльш точне юридичне оформлення тих питань, якi виносилися на референдум".
Валерiй Асадчев, Український народний рух: "Навiть найкращi нашi юристи не зможуть дати вiдповiдi про те, що таке постiйно дiюча бiльшiсть. Бо такої юридичної категорiї не iснує в свiтi. Отже й оперувати таким поняттям не можна. Друге питання. Якщо розпустити парламент у зв'язку з тим, що вiн не прийняв протягом мiсяця Держбюджет, на кого тодi має бути покладений обов'язок затвердити цей документ?"
Iван Кiрiмов, фракцiя "Батькiвщина": "Стiйка парламенська бiльшiсть може бути створена пiд час виборiв на партiйнiй основi. Партiї, або їх коалiцiї, якi пройшли до парламенту, утворюють таку бiльшiсть, а потiм коалiцiйний уряд. Така практика iснує в багатьох країнах. У нас же бiльшiсть створена на основi певних обставин, тобто ситуативно. Вона не є стiйкою, що, до речi, пiдтверджується й останнiми голосуваннями. У зв'язку з тим, що таке кардинальне питання, як парламентська бiльшiсть, у нас ще не осмислене до кiнця, не можна голосувати вiдповiдний закон про бiльшiсть".
Роман Безсмертний, постiйний представник Президента в парламентi: "Українськi полiтики сьогоднi знаходяться в складнiй ситуацiї. Верховна Рада не хоче вносити змiни до Конституцiї, якi проголосованi на референдумi, народ же не може цього зробити. Виникає питання - хто ж прийматиме рiшення? Але є тимчасова спецiальна комiсiя. Й, очевидно, вона почне працювати пiсля короткої перерви i на основi документiв, якi поданi до парламенту, шукатиме вихiд iз ситуацiї. Ясно, що треба працювати не тiльки над змiстом пропозицiй, а й над регламентними нормами, тобто над способом, як це робити. Пiд час голосування за iмплементацiю стало зрозумiло, що загальнi рамки внесення змiн до Конституцiї потребують деталiзацiї. Отже роботи для Верховної Ради багато.
Цiкаво, що за регламентними нормами, якщо питання про змiни до Конституцiї не проголосованi конституцiйною бiльшiстю пiсля попереднього його схвалення, то воно може розглядатися лише через рiк. В даному випадку 18 сiчня 2002 року. Отже парламенту справдi є над чим подумати.
Ю. Листопад.
Инф. газеты "Київська правда".
