Комитет Верховной Рады Украины по вопросам правовой политики рекомендует рассмотреть парламенту доработанные в соответствии с предложениями Президента Украины Гражданский и Хозяйственный кодексы и принять эти документы в новой редакции. (укр.)
Таке рішення ухвалив Комітет, розглянувши проекти Цивільного та Господарського кодексів України, підготовлені Робочою групою з опрацювання та підготовки до повторного розгляду Верховною Радою України Цивільного кодексу України та Господарського кодексу. У документах пропозиції Президента враховані повністю, зокрема до Цивільного кодексу враховано 26 пропозицій, до Господарського, відповідно - 32. Кодекси також концептуально узгоджені між собою.
Верховна Рада 29 листопада 2001 року прийняла Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України. Обидва Кодекси відповідно до Законів України "Про введення в дію Цивільного кодексу України" і "Про порядок введення в дію Господарського кодексу України" передбачається ввести в дію з 1 січня 2003 року.
Прийняття кодексів має повною мірою врегулювати питання публічних та приватних відносин в економічній та соціальній сферах.
Президент не підписав ухвалені закони і повернув документи до парламенту з пропозиціями, оскільки порівняльний аналіз цих актів, які мали б стати основоположними документами в регулюванні відносин у зазначених сферах, свідчить, що ці Кодекси не узгоджуються між собою, одні й ті самі положення регулюються по-різному, обидва Кодекси містять численні положення, які не відповідають Конституції України, міжнародно-правовим зобов'язанням України.
Зокрема, основні зауваження стосовно Кодексів зводяться до такого. Як установлено статтею 1 Цивільного кодексу України предметом його регулювання є особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Цивільний кодекс України застосовується щодо юридичних осіб приватного права, а також до юридичних осіб публічного права у всіх випадках участі останніх у цивільних відносинах (статті 81 та 82). Цей Кодекс не застосовується де майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1).
Таким чином, Цивільним кодексом України не регламентуються відносини публічного права. Тож саме вони могли б стати предметом регулювання Господарського кодексу України.
Проте прийнятий Верховною Радою України Господарський кодекс України не став актом, що врегулював ці питання і заповнив відповідну прогалину. За концепцією він здійснює регулювання як публічно-правових, так і приватно-правових відносин.
Так, статтею 1 цього Кодексу визначено, що він регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. При цьому статтею 4 Кодексу встановлено, що лише у тих випадках, коли господарські майнові відносини ним не врегульовано, можуть застосовуватися "відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням загальних засад господарської діяльності, визначених Конституцією України".
Отже, два одночасно прийняті кодифікаційні акти в частині певних відносин приватно-правового характеру мають спільний предмет правового регулювання. При цьому названі Кодекси пропонують два кардинально протилежних підходи стосовно вирішення одних і тих самих питань.
Внаслідок цього неминуче виникатимуть численні колізії, питання і непорозуміння, головним чином у сфері підприємництва, пов'язані з тим, що паралельно існують два шляхи розв'язання проблеми і невідомо, яким Кодексом - Цивільним чи Господарським - у конкретній ситуації слід керуватися. Це призведе до неминучого хаосу у правозастосуванні, в тому числі до судових помилок, і в результаті - до порушення низки встановлених Конституцією України прав і гарантій. Різні підходи до регулювання певних правовідносин можуть спричинити нездоланні перешкоди па шляху розвитку ринкової економіки, інвестиційної діяльності і тим самим погіршити економічне становище України та її імідж як держави з ринковою економікою у світовому співтоваристві.
По материалам Информационного управления Верховной Рады Украины.
