Верховная Рада Украины утвердила Закон Украины "О порядке погашения обязательств плательщиков налогов перед бюджетами и государственными целевыми фондами", которым, в частности, предусмотрен такой исключительный способ обеспечения погашения налогового долга налогоплательщика, как арест его активов. (укр.)
Це означає, що податкові органи відповідно до цього закону мають право застосовувати адміністративний арешт активів (далі - арешт), а отже фактично обмежувати конституційні права громадян, у тому числі право на власність, на вільне заняття підприємницькою діяльністю тощо. Арешт полягає у забороні платникові податків (юридичним і фізичним особам) вчиняти будь-які дії щодо своїх активів (коштів, матеріальних та нематеріальних цінностей, що належать їм за правом власності або повного господарського відання), крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання в належному функціональному та якісному стані.
Арешт може бути повним або умовним.
Закон вказує, що арешт можна застосувати лише за наявності певних підстав, а саме у разі, коли:
а) платник податків порушує певні правила відчуження активів (п. 8.5 ст. 8 цього закону);
б) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
в) платника податків визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими, ніж податкові (за деяких умов);
г) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її здійснення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження певних приміщень чи засобів;
д) відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензії, торгові патенти тощо;
е) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі ДПС або коли платник податків, що отримав повідомлення про сплату суми податкового зобов'язання чи має податковий борг, переводить активи за межі України, приховує їх чи передає іншим особам.
Арешт може бути також застосований до товарів, що виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням визначених законодавством правил, без попереднього встановлення їх власника. Арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю в такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, електронних контрольно-касових апаратів, вагокасових комплексів та інших подібних засобів.
Рішення про застосування арешту має право приймати керівник податкового органу (його заступник) за поданням відповідного підрозділу податкової міліції. Арешт може бути накладено на активи строком 96 годин від години прийняття відповідного рішення. Цей строк не можна продовжити в адміністративному порядку, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено). В інших випадках строк арешту має право продовжити лише суд і лише за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під арешту може загрожувати їх зникненням чи знищенням. У разі, коли активи платника податків звільняються з-під арешту у зв'язку з закінченням граничного строку його застосування, повторний арешт за тими самими підставами, що й перший, не дозволяється.
Не допускається і арешт активів у період з 20 години до 9 години наступного дня, за винятком випадків, коли такий захід невідкладний через обставини кримінальної справи.
Звертаємо увагу, що рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення арешту на активи може бути оскаржене в порядку, визначеному цим законом. Спершу слід апелювати до того органу, який приймав рішення, а потім до вищого рівня, включаючи ДПА України. Але в кожному разі - дотримуючись відповідних строків. Остаточне рішення ДПА України не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, однак може бути оскаржене в судовому порядку.
Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих податковим органом внаслідок неправомірного застосування арешту його активів, за рахунок бюджету. Рішення про таке відшкодування приймається судом (арбітражним судом).
Для довідки. Закон прийнято 21 грудня 2000 року, він набирає чинності завтра, 1 квітня, а ось ст.9, що стосується адмінарешту, - з 1 жовтня цього року. З повним його текстом можна ознайомитися в "Голосі України" за 20 лютого 2001 року.
Инф. газеты "Голос України".
